Короткий опис(реферат):
Актуальність. Визначення впливу симпато-адреналової системи на морфофункціональний стан серця при гострому коронарному синдромі є актуальною задачею сьогодення. З іншого боку важливим завданням є вивчення динаміки змін функціональних процесів серця під впливом біологічно-активних речовин, як альтернативних препаратів лікування м’язової тканини серця з метою прискорення репаративної регенерації міокарда після епінефринового ураження.
Мета роботи – вивчення динаміки ультрасонографічних показників серця в умовах гострого експериментального ураження міокарда великими дозами адреналіну під впливом екстрактів кріоконсервованих фрагментів серця поросят.
Матеріали та методи. Дослідження було проведено на 35 безпорідних білих щурах, масою 380–410, г віком 15 місяців. Токсичне ураження міокарда моделювали шляхом підшкірного введення в міжлопаткову ділянку епінефрину гідротартрату у дозі 0,5 мг/100 г тварини. Екстракти серця поросят вводили внутрішньоочеревинно з розрахунку 50 мкг пептидів на 100 г маси тварини. Сонографічне дослідження серця проводили на ультразвуковому ехотомоскопі «Сономед 500» («Полі-Спектр», Україна) в В- і М-режимі з використанням лінійного датчика 7,5L38 з частотою 7,5МГц.
Результати та їх обговорення. У період розгорнутого запального процесу (7-ма доба) відбувалося порушення систолічної функції міокарда, пов’язане з об’ємним перенавантаженням, на це свідчило зростання кінцевого систолічного об’єму і, як наслідок, зниження фракції викиду в групі контролю на 16% від норми. Щоденне введення екстракту справляло позитивний інотропний та хронотропний ефект, про що на 7-му добу спостереження свідчило перевищення показників ударного та хвилинного об’єму відносно групи контролю на 17,7 і 18,5% відповідно. Фракція викиду, як комплексний показник функціональної спроможності серця, у групі з введенням екстракту склала 59,5%, що статистично достовірно перевищувало відповідний показник нелікованих тварин. Введення екстракту сприяло більш повному відновленню об’ємно-швидкісних характеристик та показників скоротливої функції міокарда лівого шлуночка на 28-му добу після ураження епінефрином, в період завершення активного запального процесу та адаптації серцевого м’яза до нових умов гемодинаміки. Кінцевий систолічний та діастолічний об’єми, а також розрахункові показники систолічної функції лівого шлуночка – ударний та хвилинний об’єм, фракція викиду – на 28-му добу статистично вірогідно не відрізнялися від відповідних показників інтактних тварин.
Висновки. Встановлено, що введення екстракту серця поросят чинить позитивний інотропний і хронотропний ефект на 7-му добу, і сприяє більш повному відновленню об’ємно-швидкісних характеристик міокарда лівого шлуночка на 28-му добу після ураження епінефрином.
Для цитування:
Чиж М.О., Бєлочкіна І.В., Глоба В.Ю., Слета І.В., Михайлова І.П., Гладких Ф.В. Ультразвукове дослідження серця щурів після експериментального ураження епінефрином та застосування ксеноекстракту серця. Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія Медицина. 2024. Т. 32. № 2(49). С. 185–197. DOI: https://doi.org/10.26565/2313-6693-2024-49-06