Ультразвукове дослідження серця щурів після експериментального ураження епінефрином та застосування ксеноекстракту серця

Abstract

Актуальність. Визначення впливу симпато-адреналової системи на морфофункціональний стан серця при гострому коронарному синдромі є актуальною задачею сьогодення. З іншого боку важливим завданням є вивчення динаміки змін функціональних процесів серця під впливом біологічно-активних речовин, як альтернативних препаратів лікування м’язової тканини серця з метою прискорення репаративної регенерації міокарда після епінефринового ураження.

Мета роботи – вивчення динаміки ультрасонографічних показників серця в умовах гострого експериментального ураження міокарда великими дозами адреналіну під впливом екстрактів кріоконсервованих фрагментів серця поросят.

Матеріали та методи. Дослідження було проведено на 35 безпорідних білих щурах, масою 380–410, г віком 15 місяців. Токсичне ураження міокарда моделювали шляхом підшкірного введення в міжлопаткову ділянку епінефрину гідротартрату у дозі 0,5 мг/100 г тварини. Екстракти серця поросят вводили внутрішньоочеревинно з розрахунку 50 мкг пептидів на 100 г маси тварини. Сонографічне дослідження серця проводили на ультразвуковому ехотомоскопі «Сономед 500» («Полі-Спектр», Україна) в В- і М-режимі з використанням лінійного датчика 7,5L38 з частотою 7,5МГц.

Результати та їх обговорення. У період розгорнутого запального процесу (7-ма доба) відбувалося порушення систолічної функції міокарда, пов’язане з об’ємним перенавантаженням, на це свідчило зростання кінцевого систолічного об’єму і, як наслідок, зниження фракції викиду в групі контролю на 16% від норми. Щоденне введення екстракту справляло позитивний інотропний та хронотропний ефект, про що на 7-му добу спостереження свідчило перевищення показників ударного та хвилинного об’єму відносно групи контролю на 17,7 і 18,5% відповідно. Фракція викиду, як комплексний показник функціональної спроможності серця, у групі з введенням екстракту склала 59,5%, що статистично достовірно перевищувало відповідний показник нелікованих тварин. Введення екстракту сприяло більш повному відновленню об’ємно-швидкісних характеристик та показників скоротливої функції міокарда лівого шлуночка на 28-му добу після ураження епінефрином, в період завершення активного запального процесу та адаптації серцевого м’яза до нових умов гемодинаміки. Кінцевий систолічний та діастолічний об’єми, а також розрахункові показники систолічної функції лівого шлуночка – ударний та хвилинний об’єм, фракція викиду – на 28-му добу статистично вірогідно не відрізнялися від відповідних показників інтактних тварин.

Висновки. Встановлено, що введення екстракту серця поросят чинить позитивний інотропний і хронотропний ефект на 7-му добу, і сприяє більш повному відновленню об’ємно-швидкісних характеристик міокарда лівого шлуночка на 28-му добу після ураження епінефрином.