Короткий опис(реферат):
Добре відомо, що запалення при ревматоїдному артриті (РА) ініціюється та підтримується складною взаємодією між різними підтипами дендритних клітин, Т-клітинами, макрофагами, В-клітинами, нейтрофілами, фібробластами та остеокластами. У лікуванні РА в даний час найчастіше використовують глюкокортикоїди, синтетичні та біологічні протиревматичні препарати, що модифікують захворювання та нестероїдні протизапальні препарати. Перспективним підходом до лікування хворих на РА виступає терапія на основі мезенхімальних стовбурових клітин (МСК). Іншим напрямком лікування хворих на РА виступає застосування безклітинних біотехнологічних засобів – кріоекстракту плвценти (КЕП), кріоекстракту селезінки (КЕС). Мета роботи – охарактеризувати вплив кріоекстрактів плаценти та серезінки, а також кондиціонованого середовища МСК (КС-МСК) на активність запального процесу при ад’ювантному артриті (АА) у щурів. Матеріали та методи дослідження. Експериментальні дослідження проведені на 42 шурах-самцях масою 200– 220 г у відповідності до основних біоетичних норм Гельсінської декларації Всесвітньої медичної асоціації. Лікування АА проводилось з 14 по 28 день. КЕП, КЕС та КС-МСК вводили в/м з інтервалом 2 дні. На 28 добу експерименту тварин виводили з експерименту, відбирали зразки змішаної (венозної та артеріальної) крові та визначали вміст С-реактивного білка (С-РБ), активність лужної фосфатази (ЛФ) та вміст серомукоїду. Результати та їх обговорення. Проведене дослідження показала, що на 28 день експерименту у щурів з АА відмічається статистично вірогідне (р˂0,001) зростання вмісту С-РБ у 4,4 рази відносно показників інтактних щурів. Крім того у щурів з АА відмічалось підвищення активності ЛФ (р˂0,001) на 76,5% та зростання вмісту серомукоїду (р˂0,035) на 97,1% відносно показників інтактних щурів. Серед досліджуваних безклітинних кріоконсервованих біологіч- них засобів найвиразніше пригнічення запального процесу на 28 добу експерименту на моделі АА у щурів відмічалось на тлі застосування КС-МСК – рівень С-РБ знизився (р˂0,001) на 54,5% відносно нелікованих щурів з АА, що на 16,7% (р˂0,1) було нижче за аналогічний показник щурів з АА, яким вводили диклофенак натрію. Досліджувані кріоекстракти поступались КС-МСК за здатністю пригнічувати інтенсивність запального процесу у щурів з АА за даними досліджуваних біохімічних показників. За здатністю зменшувати вміст С-РБ КЕС (18,2%, р˂0,01) поступався КЕП (27,3%, р˂0,01), що вказувало на більш виразні протизапальні властивості КЕП. Висновки. Встановлено здатність досліджуваних безклітинних біологічних засобів пригнічувати активність запального процесу на моделі АА у щурів за даними біохімічних досліджень. За виразністю протизапальної активності (за зниженням рівня С-РБ), досліджувані засоби вірогідно (р˂0,01) можна розташувати в наступній послідовності: КС-МСК (54,5%) ˃ КЕП (27,3%) ˃ КЕС (18,2%).
Для цитування:
Гладких ФВ. Біохімічна оцінка активності запального процесу під впливом безклітинних кріоконсервованих біологічних засобів на моделі аутоімунного артриту у щурів. Сучасна медицина, фармація та психологічне здоров’я. 2024;1(15):8–12. DOI: https://doi.org/10.32689/2663-0672-2024-1-1. Режим доступу: https://journals.maup.com.ua/index.php/psych-health/article/view/3169/3611