Короткий опис(реферат):
Сучасні підходи до доклінічних досліджень противиразкової дії біологічно активних сполук in vivo включають використання різноманітних тваринних моделей, оцінку параметрів вразливості слизової оболонки шлунка (СОШ), вивчення механізмів захисту слизової оболонки, аналіз біохімічних показників, вимірювання гастроінтестінальних функцій та проведення гістологічного аналізу. Одним з найпоширеніших підходів до моделювання виразкового ураження СОШ виступає застосування ульцерогенних агентів, найуживанішими з яких є нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ) – ацетилсаліцилова кислота в 50% ульцерогенній дозі (УД50) 240 мг/кг, диклофенак натрію (УД50=45 мг/кг), індометацин (УД50=10 мг/кг), ібупрофен (УД50=310 мг/кг), кетопрофен (УД50=62 мг/кг), напроксен (УД50=49 мг/кг), піроксикам (УД50=36 мг/кг), мелоксикам (УД50=15 мг/кг) та ін. (Гладких Ф.В., 2022). Вказані засоби можуть вводитись як перорально так і парентерально, адже ульцерогенна дія НПЗЗ є їх системним побічним ефектом. Крім НПЗЗ-індукованих виразок шлунка при дослідженні противиразкової активнсті широко застосовують модель спиртово-преднізолонового ураження СОШ, яке відтворюють внутрішньошлунковим (в/шл) одноразовим введенням преднізолону (20 мг/кг), розчиненого у 80,0 % етиловому спирті (0,6 мл/100 г маси тіла тварини), пошкодження СОШ в умовах водно-іммобілізаційного стресу за методикою Takagi K.Y. et al., гостре серотонінове (30 мг/кг) та хронічне оцтовокисле пошкодження СОШ (0,05 мл 30,0% розчину оцтової кислотити субсерозно у стінку шлунка).
Для цитування:
Гладких ФВ, Кошурба ІВ, Чиж МО, Бєлочкіна ІВ. Сучасні підходи до доклінічних досліджень противиразкової дії біологічно активних сполук in vivo. Матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю «XІ наукова сесія інституту гастроентерології НАМН України. Новітні технології в теоретичній та клінічній гастроентерології»: тези доп. (м. Дніпро, 14–15 червня 2023 р.,). Гастроентерологія. 2023;57(2):96. DOI: http://doi.org/10.5281/zenodo.8094557
