Дослідження гепатопротективної дії кріоекстракту плаценти на моделі парацетамол-індукованого гепатиту

Abstract

Серед анальгетиків-антипіретиків парацетамол посідає провідні позиції за рівнем продаж навіть через більш як 120 років з моменту його появи у 1893 р. Відомо, що механізм дії парацетамолу опосередкований інгібуванням ізоферменту циклооксигенази ЦОГ-3, а метаболізм відбувається головним чином у печінці. Здатність парацетамолу зв’язуватись з мітохондріальними протеїнами гепатоцитів та цілою низкою ензимів (глутамінсинтетаза, глутаміндегідрогеназа, карбоангідраза ІІІ, глутаматдегідрогеназа, гліцин-N-метилтрансфераза) ковалентними зв’зками виступає підґрунтям його гепатотоксичної дії. Мета: оцінити гепатопротективну дію кріоекстракту плаценти (КЕП) на моделі гострого парацетамолового гепатиту у щурів. Матеріали та методи. Дослідження проведене на 28 щурах-самцях, розділених на групи по 7 тварин в кожній. Гостре медикаментозне ураження печінки моделювали внутрішньошлунковим введенням парацетамолу в дозі 1250 мг/кг 1 раз на добу впродовж 2 діб (Стефанов О.В., 2001). КЕП вводили в/м у лікувальному режимі: 1 р/д – через 60 хв після парацетамолу (2 введення) та 3 дні після. У якості референс-препарату в/о вводили похідне амінокислоти L-цистеїну – ацетилцистеїн (АЦЦ) в дозі 150 мг/кг (Посохова К.А., 2012). Тварин виводили з експерименту через 24 год. після останнього введення КЕП. Результати. Встановлено, що моделювання парацетамол-індукованого гепатиту у щурів супроводжувалось активацію процесів перекисного окислення ліпідів у тканинах печінки. На вказувало статистично вірогідне зростання (р<0,001) вмісту реактанів з тіобарбітуровою кислотою (ТБК-РП) у гомогенатах печінки на 71,3% відносно показників інтактних щурів. На тлі введення АЦЦ рівень ТБК-РП знизився (р=0,04) на 18,6%. Введення КЕП призвело до практично повного відновлення рівня ТБК-РП у гомогенатах печінки, який становив відповідно 9,3±1,48 мкмоль/кг тканини (у інтактних тварин – 9,4±0,68 мкмоль/кг тканини). Оцінка активності антиоксидантної системи за рівнем каталази у гомогенатах печінки показала, що розвиток гострого гепатиту супроводжувався зниженням (р<0,01) активності каталази на 35,3% відносно показників інтактних щурів та становив відповідно 2,2±0,24 мкат/кг тканини. На тлі введення КЕП зазначений показник зріс (р=0,03) на 18,2%, а на тлі введення АЦЦ – зріс (р<0,01) на 59,1% відносно показників щурів з парацетамол-індукованим гепатитом. Інтегральна оцінка стану прооксидантно-антиоксидантної системи у гомогенатах печінки показала, що на тлі парацетамол-індукованого гепатиту відмічається статистично вірогідне (р<0,001) зниження значення антиоксидантно-прооксидантного індексу (АПІ) на 62,2%. Застосування КЕП, як й АЦЦ, призвело до зростання (р<0,01) АПІ у 2,3 та 1,9 рази відповідно, що вказує на більш виразну здатність КЕП відновлювати баланс прооксидантно-антиоксидантної системи тканин печінки. Висновки. Лікувальне застосування кріоекстракту плаценти чинить виразну гепатопротективну дію, на що вказує відновлення стану прооксидантно-антиоксидантної системи у тканинах печінки.