Оцінка ефективності застосування кріоекстракту плаценти для зниження гепатотоксичної дії парацетамолу

Abstract

Ураження печінки, індуковані лікарськими засобами, залишаються актуальною проблемою медицини та є основною причиною гострої печінкової недостатності. На долю медикаментозних гепатитів припадає близько 10% від загальної кількості пацієнтів з хворобами печінки. Поширеність уражень печінки ліками у світі становить від 2,4 випадків на 100 тис. населення на рік у Великобританії до 34,2 випадків на 100 тис. населення на рік в Іспанії. Актуальність проблеми підтверджується функціонуванням мережі, діяльність якої особливим чином сфокусована на контролі та попередженні розвитку уражень печінки, пов’язаних з ліками, це зокрема база даних «Drug Induced Liver Injury Network» в састемі Food and Drug Administration (США), система «LiverTox» (США), система «HepaTox» (Китай) та ін. У сучасних умовах, викликаних пандемією нового виду вірусної інфекції COVID-19, зросло застосування парацетамолу, який володіє доведеною гепатотоксичною дією, що спонукає до пошуку нових засобів з гепатопротекторною активністю. Гостре медикаментозне ураження печінки моделювали введенням парацетамолу двічі в дозі 1250 мг/кг. Кріоекстракт плаценти (КЕП) вводили у лікувальному режимі застосування – по 1 разу через 60 хв після кожного введення парацетамолу (2 введення) та 3 дні після моделювання гепатиту (усього 5 введень). Тварин виводили з експерименту через 72 год. після другого введення. Встановлено, що розвиток парацетамол-індукованого гепатиту у щурів супроводжувався зростанням (р<0,001) вмісту ТБК-РП у гомогенатах печінки на 71,3% відносно показників інтактних тварин. Крім того відмічалось зростання (р<0,001) активності АлАт у 2,1 рази та зростання (р<0,001) активності АсАт на 58,8%, а також зростання (р<0,001) концентрації загального білірубіну у 4,2 рази відносно показників інтактних щурів. Застосування кріоконсервованого екстракту плаценти проявляє виразну гепатопротективну активність на тлі парацетамол-індукованого гепатиту у щурів. На це вказувало зростання (р<0,01) значення антиоксидантно-прооксидантного індексу у 2,3 рази, зниження (р<0,001) активності АлАт та АсАт відповідно на 44,0% та 29,6%, а також зниження (р<0,001) рівня прямого білірубіну на 52,5% на тлі введення КЕП відносно показників щурів без лікування.