Кріоекстракт плаценти – перспективний противиразковий засіб: результати власних досліджень

Abstract

Виразкова хвороба (ВХ) належить до числа найпоширеніших захворювань у всьому світі. Доведено, що основним фактором розвитку ВХ є інфекція H. рylori (приблизно 80% випадків ВХ шлунка та приблизно 95% випадків виразки дванадцятипалої кишки), а також використання нестероїдних протизапальних засобів (НПЗЗ; приблизно 20% випадків ВХ шлунка та приблизно 5% випадків виразки дванадцятипалої кишки) [1, 2]. Своєчасне лікування інфекції H. рylori в поєднанні з корекцією способу життя є складовою лікування та профілактики подальшого розвитку пептичної виразки та злоякісних новоутворень шлунка. Сучасна противиразкова терапія згідно Maastricht V (Florence Consensus Report, 2016 р.) ґрунтується на комбінованому застосуванні антисекреторної терапії (інгібітори протонної помпи – ІПП) та антибактеріальних засобів – потрійна терапія (ІПП + кларитроміцин + амоксицилін або метронідазол) чи квадротрапія (ІПП + тетрациклін + препарат вісмуту + метронідазол) [1, 2]. Аналіз результатів досліджень останніх років, присвячених пошуку нових підходів до лікування ВХ показав перспективність використання з цією метою цілої низки препаратів – де-нол, сукральфат, мізопростол, ребаміпід, вінборон, фосфалюгель, маалокс, солкосеріл, метилурацил, гастрофарм, пентоксифілін, левамізол, тімалін, вітаміни Е, А, К, U та ін. [2–7]. Нашу увагу у якості засобу патоґенетичної корекції привернув вітчизняний біотехнолоґічний препарат, розроблений колективом Інституту проблем кріобіолоґії і кріомедицини НАН України – кріоконсервований екстракт плаценти (КЕП), якому притаманна мультивекторність дії [8, 9]. В роботах [8, 10] показано здатність КЕП нівелювати ульцерогенну дію НПЗЗ, зокрема ацетилсаліцилової кислоти та індометацину. Дослідження [11, 12, 13] продемонстрували, що профілактичне п’ятиденне введення КЕП призвело до значного ослаблення пошкоджуючої дії спиртово-преднізолонової суміші на слизову шлунка, на що вказувало статистично вірогідне (р < 0,05) зниження виразкового індексу у 7,4 ради відносно показників щурів контрольно групи, а за виразністю противиразкової активності КЕП за профілактичного режиму застосування статистично вірогідно (р < 0,05) перевищує аналогічний ефект ІПП езомепразолу. Лікувально-профілактичне застосування кріоекстракту плаценти супроводжувалось статистично вірогідною (р < 0,05) співставною з езомепразолом противиразковою ефективністю на моделі спиртово-преднізолонового ураження шлунка та становила 92,3%. На тлі стрес-індукованого ульцерогенезу [14, 15] встановлено, що профілактичне п’ятиденне введення КЕП призвело до ослаблення інтенсивності стрес-індукованих ерозивно-виразкових уражень слизової шлунка. На це вказувало статистично вірогідне зниження виразкового індексу у 9,8 рази відносно показників тварин контрольної групи. Відповідно противиразкова дія становила 96,4%, що на 27,2% перевищувала аналогічний показник на тлі профілактичного введення езомепразолу (69,2%). Крім того введення КЕП призводить до відновлення балансу в системі аденілових нуклеотидів у гомогенатах слизової шлунка та відповідно до статистично вірогідного (р < 0,001) зростання енергетичного заряду на 35,1% відносно показників тварин контрольної групи. Крім того встановлено, що лікувально-профілактичне введення КЕП нормалізувало метаболічні процеси у печінці та відновлювало її функціональний стан за рахунок антиоксидантного та мембраностабілізучого ефектів, які ослаблювали обумовлений введенням Д-галактозаміну, цитолітичний синдром та відновлювали білковосинтезуючу функцію печінки [16]. Показано, що на тлі комбінованого введення КЕП та противиразкових засобів (езомепразолу, кларитроміцину та метронідазолу) відновлюється активність антиоксидантної системи гепатоцитів на тлі хронічного ураження печінки [17]. Наведені вище відомості вказують на обґрунтованість подальших досліджень ефективності застосування кріоекстракту плаценти, як перспективного вітчизняного противиразкового засобу.

Література: 1. Bereda G. Peptic Ulcer Disease: Definition, Pathophysiology, and Treatment. Journal of Biomedical and Biological Sciences. 2022. № 1 (2). Р. 1–10. 2. Pandey A. [et al.] A detailed review on: recent advances, pathophysiological studies and mechanism of peptic ulcer. Res. J. of Pharm. and Pharmacod. 2019. № 11 (4). Р. 165–70. DOI: https://doi.org/10.5958/2321-5836.2019.00029.6. 3. Гладких Ф. В. Степанюк Н. Г., Вернигородский С. В. Изучение состояния клеточного гомеостаза слизистой оболочки желудка крыс при фармакотерапии ибупрофеном и его комбинацией с винбороном ревматоидного артрита. Фармация и фармакология. 2016. № (3). С. 68–83. DOI: http://dx.doi.org/10.19163/2307-9266-2016-4-3-68-83. 4. Гладких Ф. В. Степанюк Н. Г., Вернигородський С. В. Макро- та мікроскопічне дослідження впливу 2-феніл-3 карбетокси-4-диметиламінометил-5-оксибензофурану гідрохлориду (вінборону) на гастротоксичність ібупрофену за умов експериментального ревматоїдного артриту у щурів. Path of Science. 2017. № 10. С. 7001–7018. DOI: http://dx.doi.org/10.22178/pos.27-8. 5. Гладких Ф. В., Степанюк Н. Г. Вплив вінборону на аналгетичну активність ібупрофену на моделі ад’ювантного артриту у щурів. Здобутки клінічної та експериментальної медицини. 2015. № 1 (22). С. 47–50. DOI: http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2015.v22.i1.4218. 6. Гладких Ф. В. Характеристика механизмов антиульцерогенного действия ванилоидных рецепторов (TRPV1) на модели гастропатии, индуцированной ацетилсалициловой кислотой. Фармация и фармакология. 2017. № 5 (3_. С. 283–301. DOI: http://dx.doi.org/10.19163/2307-9266-2017-5-3-283-301. 7. Гладких Ф. В., Степанюк Н. Г. Характеристика терапевтичного ефекту ібупрофену та його комбінації з вінбороном за даними гематологічних показників на моделі ад’ювантного артриту у щурів. Львівський медичний часопис. 2015. № 4. С. 64–70. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Lmch_2015_21_4_14. 8. Hladkykh F. V. Experimental study of the antiulcer effect of cryopreserved placenta extract on a model of acetylsalicylic acid-induced ulcerogenesis. Current Issues in Pharmacy and Medical Sciences. 2021. № 35 (2). Р. 89–94. DOI: https://doi.org/10.2478/cipms-2022-0017. 9. Hladkykh F. V. Gastrocytoprotective properties of cryopreserved placenta extract in combined action of low temperatures and inhibition of cyclooxygenase. Acta Facultatis Medicae Naissensis. 2022. № 39 (1). Р. 48–56. DOI: https://doi.org/10.5937/afmnai39-33036. 10. Гладких Ф. В. Противиразкова активність кріоекстракту плаценти при експериментальному індометацин-індукованому ульцерогенезі. Львівський медичний часопис. 2021. № 27 (3–4) С. 67–82. DOI: https://doi.org/10.25040/aml2021.3-4.067. 11. Кошурба І. В., Чиж М. О., Гладких Ф. В. Гастропротекторна дія кріоконсервованого екстракту плаценти за профілактичного режиму застосування. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія «Медицина». 2022. № 1 (63). С. 20–25. DOI: https://doi.org/10.32782/2415-8127.2022.65.4. 12. Кошурба І. В., Гладких Ф. В., Чиж М. О. Порівняльна характеристика противиразкової активності кріоекстракту плаценти за різних режимів застосування в експерименті. Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії. 2022. № 2 (2). С. 65–70. DOI: https://doi.org/10.31718/2077-1096.22.2.65. 13. Кошурба І. В., Гладких Ф. В., Чиж М. О. Оцінка антиульцерогенного ефекту кріоконсервованого екстракту плаценти на моделі спиртово-преднізолонового ураження шлунка. Медична наука України. 2022. № 18 (2). С. 3–9. DOI: https://doi.org/10.32345/2664-4738.2.2022.01. 14. Кошурба І. В., Гладких Ф. В., Чиж М. О. Вплив кріоекстракту плаценти на стан білково-ліпідного обміну в слизовій оболонці шлунка за експериментальної стрес-індукованої виразки. Східноукраїнський медичний журнал. 2022. № 10 (2). С. 155–164. DOI: https://doi.org/10.21272/eumj.2022;10(2):155-164. 15. Кошурба І. В., Гладких Ф. В., Чиж М. О. Модуляція ліпопероксидації та енергетичного обміну в слизовій оболонці шлунка як механізм активності кріоекстракту плаценти в загоєнні стрес-індукованого ерозивно-виразкового ушкодження. Гастроентерологія. 2022. № 56 (3). С. 149–155. DOI: https://doi.org/10.22141/2308-2097.56.3.2022.503. 16. Кошурба І. В., Гладких Ф. В., Чиж М. О., Бєлочкіна І. В., Рубльова Т. В. Гепатотропні ефекти трикомпонентної противиразкової терапії та кріоекстракту плаценти: роль статевих чинників у ліпопероксидації. Фізіологічний журнал. 2022. № 68 (5). С. 25–32. DOI: https://doi.org/10.15407/fz68.05.025. 17. Кошурба І. В., Чиж М. О., Гладких Ф. В., Бєлочкіна І. В. Вплив кріоекстракту плаценти на метаболічний та функціональний стан печінки за D-галактозамінового гепатиту. The Innovative Biosystems and Bioengineering. 2022. № 6 (2). С. 64–74. DOI: https://doi.org/10.20535/ibb.2022.6.2.264774.