Порівняльна характеристика противиразкової активності кріоекстракту плаценти за різних режимів застосування в експерименті

Abstract

Виразкова хвороба належить до найпоширеніших захворювань шлунково-кишкового тракту у всьому світі. Серед причин інвалідності у дорослого населення захворювання травного тракту посідають 5 місце, а близько 20,0–30,0 % серед них припадає на виразкову хворобу, яка призводить до стійкої втрати працездатності більш ніж у 50,0 %. На думку науковців, поширеність вказаної патології пов‘язана з її поліетіологічністю, що зумовлює клінічну гетерогенність та рецидивуючий перебіг У якості потенційного засобу з противиразковою активністю нашу увагу привернув кріоконсервований екстракт плаценти, якому за даними літератури притаманний широкий спектр фармакологічної активності. Мета – провести порівняльну оцінку виразності противиразкової активності кріоекстракту плаценти за профілактичного, лікувального та лікувально-профілактичного режимів застосування на моделі спиртово-преднізолонового ураження шлунка. Матеріали та методи дослідження. Дослідження проведені на 84 нелінійних лабораторних щурах-самцях масою 200–220 г. Для моделювання пошкодження слизової оболонки шлунка щурам одноразово вводили спиртово-преднізолонову суміш: преднізолон (20 мг/кг), розчинений у 80,0 % етиловому спирті (0,6 мл/100 г маси тіла тварини). Через 24 год. після введення спиртово-преднізолонової суміші щурів виводили з експерименту. Препарат «Кріоцелл-кріоекстракт плаценти» згідно застосовували у трьох режимах застосування: профілактичний – 1 р/д впродовж 5 днів до введення спиртово-преднізолонової суміші; лікувальний – одноразово через 60 хв після введення спиртово-преднізолонової суміші; лікувально-профілактичний – 1 р/д впродовж 3 днів до введення спиртово-преднізолонової суміші та через 60 хв після введення спиртово-преднізолонової суміші. Вплив досліджуваних лікарських засобів на стан слизової оболонки шлунка оцінювали макроскопічно за бальною шкалою Яковлевої Л.В. Результати дослідження. Макроскопічна оцінка стану слизової оболонки шлунка показала, що через 24 год. після введення спиртово-преднізолонової суміші ступінь ураження становив в середньому 3,7±0,37 бали з п’яти максимально можливих балів, а виразковий індекс становив відповідно 3,9 ум. од. Профілактичне п’ятиденне введення езомепразолу призвело до противиразкової активності на рівні 45,9%, що у 1,8 рази було нижче за показники щурів, яким вводили досліджуваний кріоекстракт. Ерозивно-виразкові ушкодження слизової оболонки шлунка на тлі лікувально-профілактичного режиму введення кріоекстракту плаценти відмічені лише у 28,6% щурів що відповідало значенню виразкового індексу (0,3 ум. од.), а противиразкова активність становила відповідно 92,3%. За вказаного режиму застосування противиразкова активність кріоекстракту практично співставлялась з виразністю вказаної активності езомепразолу (97,4%). Висновки. Введення кріоекстракту плаценти у лікувальному режимі (1 раз після після спиртово-преднізолонової суміші) супроводжуються найнижчою противиразковою активністю, яка становила 22,2%, що у 4,1 рази поступалось за ефективність езомепразолу. Лікувально-профілактичне застосування кріоекстракту призвело до статистично вірогідного (p<0,05) ослаблення пошкоджуючого впливу спиртово-предніолонової суміші, а противиразкова активність становила відповідно 92,3%.