Енергостабілізуюча дія на епітелій слизової оболонки шлунка превентивного застосування кроіоекстракту плаценти за стрес-індукованого ульцерогенезу

Abstract

Добре відомо, що важливим етіологічним чинником виразкової хвороби (ВХ) виступає нервово-психічний фон, в першу чергу – стрес, який за повторного впливу стає ініціюючим фактором порушення фізіологічної рівноваги між елементами «агресії» та «захисту» слизової оболонки шлунка (СОШ). Окреме значення у патогенезі вказаної патології відіграє накопичення в тканинах проміжних продуктів вільнорадикального окиснення ліпідів клітинних мембран, які здатні гальмувати проліферативні процеси та тим самим знижувати регенеративний потенціал СОШ [1, 2]. Патогенетичний каскад стрес-індукованої ВХ включає: дія стресового чинника → виразкування СОШ → осередкова ішемія СОШ → порушення резистентності до кислотно-пептичного фактора шлункового соку [3, 4]. В лікуванні ВХ знайшли застосування препарати різних фармакологічних груп, проте пошук нових засобів для лікуваннях хворих на ВХ й досі залишається одним з пріоритетних завдань сучасної медицини. Особливу увагу привертають дані про противиразкову активність вітчизняного біотехнологічного засобу –кріоконсервованого екстракту плаценти (КЕП) людини, який створено фахівцями Інституту проблем кріобіології і кріомедицини Національної академії наук України [5, 6, 7]. Мета. Встановити механізми противиразкової активності кріоекстракту плаценти за даними біохімічних досліджень енергетичних процесів у слизовій оболонці шлунка на моделі стрес-індукованого ульцерогенезу. Матеріали та методи дослідження. Дослідження проведені на 28 нелінійних лабораторних щурах-самцях масою 200–220 г. Стрес-індуковану виразку шлунка моделювали в умовах водно-іммобілізаційного стресу (ВІС) у щурів за методикою Takagi K.Y. et al. [8]. Вміст аденілових нуклеотидів (АТД, АДФ, АМФ) у СОШ визначали хроматографічним методом Енергетичний заряд розраховували за формулою Atkinson D.E. [9]. Результати. На тлі ВІС нами показане статистично вірогідне (р < 0,001) зниження значення енергетичного заряду в СОШ на 28,9% відносно показників інтактних щурів, яке обумовлене зниженням вмісту АТФ (р < 0,001) на 46,9%, зниженням вмісту АДФ (р < 0,001) на 25,6% та підвищенням АМФ (р < 0,001) у 2,2 рази відносно показників інтактних щурів, що узгоджувалось із даними літератури. Профілактичне п’ятиденне застосування КЕП призвело до ослаблення виразності стрес-індукованого енергетичного дисбалансу у СОШ. Так, встановлено, що у щурів. Яким вводили КЕП відмічено статистично вірогідно (р < 0,001) підвищення вмісту АТФ на 73,3%, підвищення вмісту АДФ (р < 0,001) на 37,3% та зниження вмісту АМФ (р<0,001) на 47,6%, які в загальному призвели до підвищення енергетичного заряду (р<0,001) на 35,1% відносно показників щурів, підданих ВІС без корекції (контрольна група). Встановлено, введення КЕП призвело до статистично вірогідного (р<0,001) зростання антиоксидантно-прооксидантного індексу у 3,1 рази відносно показників контрольної групи, який становив 26,6±0,96 та 8,6±0,43 відповідно. Висновки. Профілактичне п’ятиденне введення КЕП призводить до відновлення балансу в системі аденілових нуклеотидів та відповідно до статистично вірогідного (р<0,001) зростання енергетичного заряду на 35,1% відносно показників тварин контрольної групи, що виступає одним із механізмів його противиразкової активності.

References 1. Bereda G. Peptic Ulcer Disease: Definition, Pathophysiology, and Treatment. Journal of Biomedical and Biological Sciences. 2022. Vol. 1 (2) Р. 1–10. 2. Pandey A., Saraswat N., Wal P., Pal R.S., Wal A., Maurya D.M. A detailed review on: recent advances, pathophysiological studies and mechanism of peptic ulcer. Research Journal of Pharmacology and Pharmacodynamics. 2019. Vol. 11 (4). Р. 165–170. DOI: https://doi.org/10.5958/2321-5836.2019.00029.6. 3. Morgaenko O.O., Maidanyuk A.V., Dvorschenko K.O. Adenine nucleotides in the tissues of the stomach and blood plasma of rats under conditions of stress-induced lesions of the mucous membrane. Problems of ecological and medical genetics and clinical immunology. 2012. Vol. 5 (113). Р. 317–326. 4. Shell E.J. Pathophysiology of peptic ulcer disease. Physician Assistant Clinics. 2021. Vol. 6 (4). Р. 603–611. DOI: https://doi.org/10.1016/j.cpha.2021.05.005. 5. Кошурба І.В., Чиж М.О., Гладких Ф.В. Гастропротекторна дія кріоконсервованого екстракту плаценти за профілактичного режиму застосування. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія «Медицина». 2022. № 1 (63). С. 20–25. 6. Кошурба І.В., Гладких Ф.В., Чиж М.О. Оцінка антиульцерогенного ефекту кріоконсервованого екстракту плаценти на моделі спиртово-преднізолонового ураження шлунка. Медична наука України. 2022. № 18 (2). С. 3–9. DOI: https://doi.org/10.32345/2664-4738.2.2022.01. Режим доступу: https://msu-journal.com/index.php/journal/article/view/362. 7. Кошурба І.В., Гладких Ф.В., Чиж М.О. Вплив кріоекстракту плаценти на стан білково-ліпідного обміну в слизовій оболонці шлунка за експериментальної стрес-індукованої виразки. Східноукраїнський медичний журнал. 2022. № 10 (2). С. 155–164. DOI: https://doi.org/10.21272/eumj.2022;10(2):155-164. 8. Takagi K.Y., Kayuya Y., Watanabe K. Studies on drugs for peptic ulcer. A reliable method for producing stress ulcers in rats. Chemical and Pharmaceutical Bulletin. 1964;12:465–72. DOI: http://doi.org/10.1248/cpb.12.465. 9. Atkinson D.E. Citrate and citrate cycle in regulation of energy metabolism. The metabolic roles of citrate. London and New Jork, 1968. P. 23–40.