UKRAINIAN HEALTHCARE SCIENCE
Українська наука охорони здоров’я

Вплив мелоксикаму та кріоконсервованого екстракту плаценти на секреторну активність шлунка в експерименті

Показати скорочений опис матеріалу

dc.contributor.author Гладких, Ф.В.
dc.contributor.author Чиж, М.О.
dc.date.accessioned 2022-08-23T14:17:24Z
dc.date.available 2022-08-23T14:17:24Z
dc.date.issued 2021-05-24
dc.identifier.citation Гладких Ф. В., Чиж М. О. Вплив мелоксикаму та кріоконсервованого екстракту плаценти на секреторну активність шлунка в експерименті. Матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю: «42 наукові читання ім. О. О. Богомольця»: тези доп. (24 травня 2021 р.). Київ: Національний медичний університет ім. О. О. Богомольця МОЗ України, 2021. С. 47–48. uk_UA
dc.identifier.uri https://pubmed.com.ua/xmlui/handle/123456789/273
dc.description Гладких Ф. В., Чиж М. О. Вплив мелоксикаму та кріоконсервованого екстракту плаценти на секреторну активність шлунка в експерименті. Матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю: «42 наукові читання ім. О. О. Богомольця»: тези доп. (24 травня 2021 р.). Київ: Національний медичний університет ім. О. О. Богомольця МОЗ України, 2021. С. 47–48. uk_UA
dc.description.abstract Відомо, що при прийомі нестероїдних протизапальних засобів (НПЗЗ) пригнічується продукція гастропротективних простагландинів, що призводить до гіперсекреції та підвищення ацидопептичної активності шлункового соку, зростання його агресивних властивостей, ослаблення захисних механізмів та пошкодження слизової оболонки шлунка та дванадцятипалої кишки [Циммерман Я.С., 2018]. Мета. Оцінити вплив мелоксикаму (МКС) та його нарізного введення з кріоконсервованим екстрактом плаценти (КЕП) на стан секреторної активності шлунка у щурів. Матеріали та методи. Шлункову секрецію вивчали за методикою Shay H. A. (1945 р.) [Shay H. А., 1945; Santhosh S., 2006]. Після лапаротомії по білій лінії живота наркотизованим щурам накладали лігатуру на пілоричний сфінктер шлунка після чого через орогастральний зонд одразу вводили НПЗЗ та пошарово ушивали операційну рану. КЕП вводився за 60 хв. до проведення оперативного втручання. Через 4 години проводили релапаратомію під інгаляційним наркозом та накладали лігатуру на кардіальний сфінктер після чого тварин виводили з експерименту, проводили екстирпацію шлунка та збір його вмісту у пробірки [Крылова С. Г. , 2009; Пропіснова В. В., 2003]. Дослідження проведене на 28 щурах-самцях, розділених на 4 групи: І (негативний контроль) – щури (n=7), яким впродовж 5 днів перед лапаротомією внутрішньом’язово (в/м) вводили 0,9 % р-н NaCl (1 мл/100 г), а після – одноразово в/шл воду pro injectionibus; ІІ – щури (n=7), яким впродовж 5 днів перед лапаротомією в/м вводили КЕП (0,16 мл/кг), а після – одноразово внутрішньошлунково (в/шл) воду pro injectionibus; ІІІ – щури (n=7), яким впродовж 5 днів перед лапаротомією в/м вводили 0,9 % р-н NaCl (1 мл/100 г) та МКС (1,0 мг/кг) в/шл, а після – однарозово МКС (1,0 мг/кг) в/шл; ІV – щури (n=7), яким впродовж 5 днів перед лапаротомією в/м вводили КЕП (0,16 мл/кг) та МКС (1,0 мг/кг) в/шл, а після – однарозово МКС (1,0 мг/кг) в/шл. Інтенсивність шлункової секреції оцінювали за об’ємом шлункового соку в мл/100 г маси тіла тварини та загальною кислотністю. Кислотність (концентрацію вільної НСl) визначали титруванням за методикою Міхаеліса (нім. Leonor Michaelis) та виражали у мл 0,1 н розчину гідроксиду натрію (NaОH), необхідного для нейтралізації шлункового соку, в присутності індикаторів фенолфталеїну та бром тимолового синього [Долгов В.В., 2012; Мыш В.Г., 1987]. Загальну та вільну кислотність виражали числом мл 0,1н розчину гідроксиду натрію, необхідного для нейтралізації 100 мл шлункового соку. Зв`язану кислотність визначали за різницею між показниками загальної та вільної кислотності. Отримані дані представлено у вигляді Ме [LQ; UQ], де Ме – медіана, [LQ; UQ] – верхня межа нижнього (першого) квартиля (lower quartile – LQ) та нижня межа верхнього (третього) квартиля (upper quartile – UQ). Результати. Встановлено, що застосування МКС призводить до статистично вірогідного зростання об’єму секреції шлункового соку на 38,5 % відносно показників інтактних щурів та становив 1,8 [1,5; 1,9] мл/100 г маси тварин. Крім того введення МКС призвело до статистично вірогідного (р<0,05) зростання загальної кислотності на 8,5 %. Комбіноване застосування МЕЛ та КЕП призвело до нівелювання змін з боку шлункової секреції, індукованих мелоксикамом. Так об’єм шлункового соку знизився на 27,8% (р<0,05) відносно показників щурів, яким вводили тільки МКС. Крім того встановлено, що комбіноване застосування МКС та КЕП подібно до застосування КЕП без НПЗЗ, призвело до статистично вірогідного (р<0,05) зниження співвідношення «вільна / загальна кислотність» на 46,2% відносно показників тварин групи введення тільки МКС та становив відповідно 0,7 [0,7; 0,7]. Висновки. Комбіноване застосування мелоксикаму та кріоконсервованого екстракту призводить до нормалізації показників шлункової секреції у щурів, порівняно зі змінами на тлі введення мелоксикаму. Так об’єм шлункового соку знизився на 27,8% (р<0,05), а загальна кислотність на 6,8% відносно показників групи мелоксикаму. uk_UA
dc.language.iso uk uk_UA
dc.publisher Матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю: «42 наукові читання ім. О. О. Богомольця»: тези доп. (24 травня 2021 р.). Київ: Національний медичний університет ім. О. О. Богомольця МОЗ України, 2021. С. 47–48. uk_UA
dc.subject секреторна активність шлунка uk_UA
dc.subject мелоксикам uk_UA
dc.subject кріоекстракт плаценти uk_UA
dc.subject шлункова секреція uk_UA
dc.subject нестероїдні протизапальні засоби uk_UA
dc.title Вплив мелоксикаму та кріоконсервованого екстракту плаценти на секреторну активність шлунка в експерименті uk_UA
dc.type Thesis uk_UA


Долучені файли

Даний матеріал зустрічається у наступних фондах

Показати скорочений опис матеріалу