Експериментальне дослідження впливу кріоконсервованого екстракту плаценти на протизапальну активність диклофенаку натрію

Abstract

У якості засобу корекції ульцерогенної дії нестероїдних протизапальних засобів нашу увагу привернув кріоконсервований екстракт плаценти людини, який володіє мультивекторним спектром біологічної активності. Відомості про його вплив на специфічну активність вказаного класу лікарських засобів (протизапальна, знеболююча та ін.) в літературних джерелах на сьогоднішній день відсутні. Мета – охарактеризувати вплив кріоконсервованого екстракту плаценти на протизапальну активність диклофенаку натрію за їх нарізного введення на моделі гострого ексудативного запалення. Методика реалізації. Експериментальні дослідження in vivo проведені на 28 нелінійних лабораторних щурах-самцях. Модель гострого ексудативного запалення відтворювали субплантарним введенням у праву задню кінцівку щурів 0,1 мл 1,0 % водного розчину λ-карагеніну. Кріоконсервований екстракт плаценти вводили внутрішньом’язово у дозі 0,16 мл/кг за 60 хв до диклофенаку натрію, який вводили внутрішньошлунково у дозі 8 мг/кг. Результати. Превентивне введення диклофенаку натрію спричиняло антиексудативну дію вже на 30 хв після введення λ-карагеніну – протизапальна активність становила 11,0%, що у 4,6 рази перевищувала аналогічні показники в ті самі строки у щурів, яким вводили кріоекстракт плаценти. На 60 хв. спостереження диклофенак натрію співставлявся за протизапальною активністю з кріоконсервованим екстрактом плаценти, яка становила відповідно 28,6% та 22,2%, однак на 120 хв та 180 хв диклофенак натрію перевищував досліджуваний кріоекстракт за антифлогістичною дією відповідно у 1,6 рази в обидва строки спостереження. Протизапальна дія за комбінованого нарізного застосування кріоекстракту плаценти та диклофенаку натрію перед λ-карагеніном на 30 хв та 60 хв спостереження становила відповідно 12,7% та 32,3%, що співставлялось з аналогічними показниками на тлі монотерапії диклофенаком натрію. Проте на 120 хв спостереження у групі комбінованого застосування кріоекстракту плаценти та диклофенаку натрію відмічено найвиразнішу протизапальну дію серед щурів усіх досліджуваних груп – 52,6%, що у 2,2 рази перевищувало показники групи монотерапії кріоекстракту плаценти та у 1,4 рази поступалось показникам щурів групи монотерапії диклофенаком натрію. Висновки. Через 4 год після введення кріоекстракт плаценти чинив супресивну дію на кініни подібно до диклофенаку натрію, а в простагландиновий період карагенін-індукованого запалення на тлі комбінованого застосування досліджуваного кріоекстракту та диклофенаку натрію протизапальна активність становила 46,4%, що дозволяє припустити й супресивну дію на продукцію простагландинів, як можливі механізми антиексудативної дії кріоконсервованого екстракту плаценти. /// Problems. As a means of correcting the ulcerogenic action of nonsteroidal anti-inflammatory drugs, our attention was drawn to cryopreserved extract of human placenta, which has a multivector spectrum of biological activity. Information about its effect on the specific activity of this class of drugs (anti-inflammatory, analgesic, etc.) in today's literature is missing. The aim is to characterize the effect of cryopreserved placenta extract on the anti-inflammatory activity of diclofenac sodium with their threaded administration in a model of acute exudative inflammation. Methodology. In vivo experimental studies were performed on 28 nonlinear laboratory male rats. The model of acute exudative inflammation was reproduced by subplantar injection into the right hind limb of rats of 0.1 ml of 1.0% aqueous solution of λ- carrageenin. Cryopreserved placenta extract was administered intramuscularly at a dose of 0.16 ml/kg 60 min before diclofenac sodium, which was administered intragastrically at a dose of 8 mg/kg. Results. Preventive administration of diclofenac sodium had an antiexudative effect as early as 30 min after administration of λ-carrageenin – anti-inflammatory activity was 11.0%, which is 4.6 times higher than in the same period in rats injected with placental cryoextract. At 60 minutes The observation of diclofenac sodium was compared with the anti-inflammatory activity of cryopreserved placenta extract, which was 28.6% and 22.2%, respectively, but at 120 min and 180 min diclofenac sodium exceeded the studied cryoextract by antiphlogistic effect, respectively, 1.6 times in both observation periods. The combined threaded administration of placental cryoextract and diclofenac sodium before λ-carrageenin for 30 min and 60 min, the observation did not differ in magnitude of anti-inflammatory effect from the group of diclofenac sodium monotherapy and was 12.7% and 32.3%, respectively. However, at 120 min of observation in the group of combined use of placental cryoextract and diclofenac sodium, the most pronounced anti-inflammatory effect was observed among rats of all studied groups - 52.6%, which was 2.2 times higher than the placenta cryoextract monotherapy group and 1.4 times lower than rats with diclofenac sodium monotherapy. Conclusions. 4 h after administration of placenta cryoextract had a suppressive effect on kinins similar to diclofenac sodium, and in the prostaglandin period of carrageenin-induced inflammation on the background of the combined use of the studied cryoextract and diclofenac sodium anti-inflammatory activity was 46.4%, which allows prostaglandins as possible mechanisms of antiexudative action of cryopreserved placenta extract.