Порівняльна характеристика окремих гематологічних та біохімічних показників хворих на рак шийки матки ІІ–ІІІ стадій з пізніми променевими ускладненнями в динаміці лікування

Abstract

Залежно від стадії процесу тактика лікування хворих на рак шийки матки (РШМ) може включати оперативне лікування, променеву терапію (ПТ), хіміотерапію, гормонотерапію та поєднання вказаних методів. Провідне місце у лікуванні хворих на РШМ на сьогоднішній день посідає поєднана ПТ. Проте, попри вдосконалення методичних підходів проведення ПТ, ще й досі залишається не до кінця вирішеною проблема побічних ефектів променевого лікування – ранні та пізні променеві ускладнення (ППУ). Мета. Провести порівняльний аналіз окремих гематологічних і біохімічних показників периферичної крові (гематокрит, фібриноген, аспартат-амінотрансфераза (АсАт), сечовина та загальний білок) хворих на РШМ ІІ та ІІІ ст. з ППУ до та після проведення ПТ. Матеріали і методи. Проведено ретроспективний аналіз історій хвороб хворих на РШМ ІІ–ІІІ ст.: основна (102 особи – 68 пацієнток з РШМ ІІ ст. та 34 пацієнтки з РШМ ІІІ ст.) – хворі з ППУ та контрольна (90 осіб – 46 пацієнток з РШМ ІІ ст. та 44 з РШМ ІІІ ст.) – хворі без ППУ. Результати. Проведене дослідження показало, що у хворих на РШМ з ППУ відзначались вищі вихідні (до проведення ПТ) показники гематокриту на 5,8 % (р = 0,3) у хворих на РШМ ІІ ст. та на 11,4 % (р = 0,02) у хворих на РШМ ІІІ ст. відносно вихідних показників хворих на РШМ без ППУ та становили відповідно 36,2 % та 35,2 %. Аналіз рівня фібриногену показав, що у хворих на РШМ ІІ ст. вказаний показник до ПТ статистично вірогідно (р = 0,04) був вищим на 10,3 % у хворих з ППУ та становив відповідно 3,2 г/л. У хворих на РШМ ІІІ ст. з ППУ аналогічний показник до ПТ навпаки був нижчим на 8,3 % (р = 0,5) відносно показників хворих без ППУ.Встановлено, що вихідний рівень АсАт у хворих на РШМ був вищим у хворих з ППУ, відповідно на 12,2 % у хворих на РШМ ІІ ст. (р ≥ 0,05) та на 18,5 % (р < 0,01) у хворих на РШМ ІІІ ст. Вартує уваги статистично вірогідне (р < 0,05) зростання рівня сечовини у хворих на РШМ з ППУ після ПТ: на 25,6 % у хворих на РШМ ІІ ст. та на 24,5 % у хворих на РШМ ІІІ ст., що відрізняється від динаміки до зниження аналогічного показника у хворих на РШМ без ППУ (на 22,6 % та 1,9 % у хворих на РШМ ІІ та ІІІ ст. відповідно). Характеризуючи рівень загального білка у хворих на РШМ ІІ–ІІІ ст. варто зазначити, що у хворих з ППУ вихідні значення вказаного показника статистично вірогідно (р < 0,05) перевищували аналогічні показники хворих без ППУ на 5,5 % та 6,4 % відповідно при РШМ ІІ ст. та ІІІ ст. Висновки. Вхідні показники рівня гематокриту у хворих на РШМ ІІІ ст. з ППУ статистично вірогідно (р = 0,02) на 11,4 % перевищували відповідний показник у хворих без ППУ. Рівень АсАт до ПТ у хворих на РШМ ІІІ ст. з ППУ статистично вірогідно (р < 0,01) перевищував на 18,5 % аналогічний показник хворих без ППУ, а після ПТ мав тенденцію до зростання на 22,4 %. Встановлено, що у хворих на РШМ ІІ та ІІІ ст. після ПТ відмічено статистично вірогідне (р < 0,05) зростання рівня сечовини на 25,6 % та 24,5 % відповідно. /// Resume. Depending on the stage of the process, tactics for the treatment of cervical cancer (СС) may include surgical treatment, radiation therapy (RT), chemotherapy, hormone therapy and a combination of these methods. The leading place in the treatment of patients with cancer is today occupied by combined PT. However, despite improvements in methodological approaches to RT, the problem of side effects of radiation treatment – early and late radiation complications (LRC) still remains to be fully resolved. Aim. To carry out comparative analysis of individual hematological and biochemical parameters of peripheral blood (hematocrit, fibrinogen, aspartate aminotransferase (AsAt, urea and total protein) of patients with II and III stage of CCbefore and after RT. Materials and methods.A retrospective analysis of case histories of patients with II–III stage of CC was conducted: main (102 persons - 68 patients with II and III stage of CC) – patients with LRC and control (90 persons – 46 patients with II and 44 with IIIstageofСС) – patients without LRC. Results.The study showed that in patients with СС with LRC were higher baseline (before RT) hematocrit indicators by 5.8 % (p = 0.3) in patients with II stage of CC and by 11.4 % (p = 0.02) in patients with IIIstageofСС relative to baseline indices of CC-patients without LRC and were respectively 36.2 % and 35.2 %. Analysis of the level of fibrinogen showed that patients with IIstageof СС this indicator before RT was statistically significant (p = 0.04) higher by 10.3 % in patients with LRC and was 3.2 g/L, respectively. In patients with III stage of CC with LRC, the same indicator for RT was on the contrary lower by 8.3 % (p = 0.5) relative to the indicators of patients without LRC. It was found that baseline AsAt in patients with СС was higher in patients with LRC, respectively, by 12.2 % in patients with II stage of CC (p ≥ 0.05) and 18.5 % (p < 0.01) in patients with III stage of CC. Noteworthy is the statistically probable (p < 0.05) increase in urea level in patients with CC after RP: by 25.6 % in patients with II stage ofСС and by 24.5% in patients with III stage of CC, which differs from the dynamics to a decrease in the same indicator in patients with cervical cancer without LRC (by 22.6 % and 1.9 % in patients with II and III stage of CC respectively). Characterizing the level of total protein in patients with II–III stage of CC. It is worth noting that in patients with LRC, the baseline values of the indicated indicator are statistically significantly (p < 0,05) higher than the similar indicators of patients without LRC by 5,5 % and 6,4 %, respectively, in the II stage of CC and the III stage of CC. Conclusions. Input indicators of hematocrit level in patients with III stage of CC with LRC statistically significant (p = 0.02) by 11.4 % exceeded the corresponding figure in patients without LRC. The level of AsAt beforeRT in patients with III stage of CC with LRC statistically significantly (p < 0.01) exceeded by 18.5 % the same indicator of patients without LRS, and after RT it tended to increase by 22.4 %. It is established that patients with II and III stage of CC after RT, statistically significant (p < 0.05) increase of urea level by 25.6 % and 24.5 % respectively was noted.