Короткий опис(реферат):
Дослідження проведено на 28 щурах-самцях, розділених на 4 групи: І – інтактні щури (n=7), ІІ (контроль) – щури (n=7) без лікування, ІІІ – щури (n=7), ліковані Д-Na (8,0 мг/кг, внутрішньошлунково (в/шл)), ІV – щури (n=7), ліковані Д-Na (8,0 мг/кг, в/шл) та КЕП (0,16 мл/кг, внутрішньом’язово (в/м)). Перед розподілом тварин на групи проводили їх рандомізацію за індивідуальною больовою чутливістю, яку визначали у теплової імерсії хвоста та відбирали для подальших досліджень тварин, латентний період больової реакції в яких відповідав діапазону 7–12 с [Миронов А.Н., 2012].
АА у щурів моделювали субплантарним введенням повного ад’юванту Фрейнда («0» день). Лікування АА проводили з 14 по 28 день. Д-Na («Диклофенак», ПрАТ "Хімфармзавод «Червона зірка»", ТОВ "Фармацевтична компанія «Здоров'я»", Україна) вводили кожен день. КЕП («Кріоцелл-кріоекстракт плаценти», ДП «МНЦ кріобіології і кріомедицини НАН, НАМН та МОЗ України», Україна) вводили в/м з інтервалом 2 дні (усього 5 ін’єкцій), відповідно на 14, 17, 20, 23 та 26 дні.
Больове подразнення у щурів викликали шляхом електроімпульсного подразнення слизової оболонки прямої кишки від електростимулятора лабораторного «ЕСЛ-2», який генерував прямокутні П-подібні електричні імпульси з параметрами: частота – 100 Гц, тривалість – 5 мсек та затримка – 5 мсек [Гацура В.В., 1974].
Для дослідження щура фіксували в модифікованому індивідуальному плексигласовому пеналі за Когана О.Х. таким чином, щоб задні кінцівки тварини спирались на металеву пластину, розміщену на дні внутрішньої поверхні пеналу, яка виконувала функцію електроду [Западнюк И.П. и др., 1983]. Другий електрод електричного ланцюга мав вигляд металевого стрижня діаметром 0,5 см та довжиною 4 см вводили у пряму кишку шура. За ПБЧ приймали таку напругу (В) електричного струму, яка викликала ноцицептивну реакцію у щурів, яку визначали за вокалізацією [Гацура В.В., 1974]. ВИСНОВКИ. Комбіноване застосування Д-Na та КЕП супроводжується виразнішим знеболюючим ефектом ніж монотерапія Д-Na, що виражалось статистично вірогідно більшим (р = 0,01) на 14,1 % зростанням ПБЧ у щурів з АА на 28 добу експерименту.
Для цитування:
Гладких Ф. В., Манченко А. О., Бєлочкіна І. В. Дослідження аналгетичної активності диклофенаку натрію на тлі застосування кріоконсервованого екстракту плаценти у щурів з ад’ювантним артритом. Матеріали ХIV Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених з міжнародною участю «Актуальні питання клінічної медицини»: тези доп. (20 листопада 2020 р.). Запоріжжя, 2020. С. 49–51.
