Клініко-лабораторний портрет хворих на рак шийки матки з пізніми радіаційними ускладненнями променевого лікування

Abstract

За даними Національного канцер-реєстру України рак шийки матки посідає друге місце серед онкологічних захворювань жінок репродуктивного віку та перше місце (14,1% всіх випадків) в структурі смертності від злоякісних новоутворень жінок у віці 18-29 років, а сукупно від вказаної патології в Україні щорічно помирає майже 1,7 тис. жінок. Провідну роль серед методів лікування зазначеної патології відіграє променева терапія. В свою чергу, збільшення терміну виживаності після проведеного курсу комбінованого лікування зумовлює зростання абсолютного числа хворих із несприятливими наслідками лікування, зокрема пізніми променевими ускладненнями. Проведено ретроспективний аналіз 254 історій хвороб пацієнток із злоякісними новоутвореннями шийки матки (127 пацієнтів із ППУ та 127 пацієнтів без ППУ). Залежно від характеру ґенезу ППУ встановлено, що у 95,3% пацієнток мали місце запальні зміни (атрофічний променевий цистит, променевий ректит, променевий ентероколіт, променевий ретросигиоїдит та ін.); у 32,3% – ППУ фібротичного ґенезу (внутрішньотазовий променевий фіброз, стеноз сечоводів, фіброз шкіри та підшкірної клітковини полів опромінення та ін.); у 25,2% – дегенеративні ППУ (променеві виразки, нориці та ін.) та у 30,7% – гематологічні ППУ. Проведений порівняльний аналіз клініко-лабораторних показників пацієнток до та після променевого лікування з приводу РШМ показав, що в якості прогностичних факторів розвитку ППУ заслуговують уваги підвищення показників гематокриту та фібриногену. Також встановлено, що наявність лабораторних ознак цитолітичного синдрому (підвищення рівнів АсАт, сечовини та загального білка) у пацієнтів, хворих на РШМ перед проведення ПТ може бути передумовою формування ППУ. Крім того показано, шо наявність супутніх обтяжуючих захворювань ендокринної системи, системи крові, кістково-м’язової системи, нервової системи та системи органів травлення статистично вірогідно (р<0,05) підвищують ризик виникнення ППУ у хворих на РШМ, у 20,2; 7,0; 2,3; 1,8 та 1,6 разів відповідно. /// According to the National Cancer Registry of Ukraine, cervical cancer is ranked second among cancer patients in women of reproductive age and the first place (14.1% of all cases) in the mortality of malignant neoplasms in women aged 18-29, and in aggregate from this pathology in Ukraine annually dies almost 1.7 thousand women. Radiation therapy plays a leading role in the treatment of this pathology. In turn, an increase in the survival rate after the course of combined treatment leads to an increase in the absolute number of patients with adverse effects of treatment, in particular, late radiation toxicity. A retrospective analysis of 254 stories of patients with malignant neoplasms of the cervix (127 patients with late radiation toxicity and 127 patients without late radiation toxicity) was conducted. Depending on the nature of the genesis of the late radiation toxicity, it has been found that inflammatory changes occurred in 95.3% of patients (atrophic cystitis, radiation recticite, radial enterocolitis, radiation retropsychoiditis, etc.); in 32,3 % – late radiation toxicity of fibrotic genesis (intrapulmonary radiation, ureter stenosis, fibrosis of the skin and subcutaneous tissue of the irradiation fields, etc.); in 25.2 % – degenerative late radiation toxicity (radial ulcers, fistulas, etc.) and 30.7 % – hematologic late radiation toxicity. The comparative analysis of clinical and laboratory parameters of patients before and after radiotherapy with regard to cervical cancer has shown that prognostic factors of late radiation toxicity deserve attention to the increase of hematocrit and fibrinogen. It has also been established that the presence of laboratory signs of a cytolytic syndrome (increased levels of aspartate aminotransferase, urea and total protein) in patients with cervical cancer prior to radiation therapy can be a prerequisite for the formation of late radiation toxicity. In addition, it has been shown that the presence of concomitant aggravating diseases of the endocrine system, blood system, musculoskeletal system, nervous system and digestive system is statistically significantly (p < 0,05) increase the risk of cervical cancer in patients with cervical cancer, at 20,2 ; 7.0; 2.3; 1.8 and 1.6 times respectively.