Патоморфологічна та комп’ютерно-томографічна оцінка впливу вінборону на протизапальну активність ібупрофену при експериментальному ревматоїдному артриті у щурів

Abstract

Актуальність. За рівнем доказовості для нестероїдних протизапальних засобів (НПЗЗ), диклофенак, мелоксикам та ібупрофен включені у Державний формуляр лікарських засобів України і мають базу доведеної ефективності за рівнем «А». Це свідчить про їх високу терапевтичну ефективність та широке використання в медичній практиці. Серед НПЗЗ ібупрофен вирізняється значно кращою переносимістю, проте і він непозбавлений побічних ефектів, притаманних усім без виключення представникам даного класу. В наш час препарати ібупрофену застосовуються як у дорослих, так і у дітей для знеболення та при лихоманці, а також для лікування ревматичних захворювань. Зважаючи, що в попередніх дослідженнях нами доведена здатність вітчизняного лікарського засобу вінборону послаблювати ульцерогенну дію ібупрофену, постало питання вивчення його впливу на терапевтичні ефекти зазначеного НПЗЗ, зокрема на його протизапальну активність. Мета дослідження. На основі патоморфологічних досліджень та конусно-променевої комп’ютерної томографії охарактеризувати та порівняти протизапальні властивості ібупрофену та його комбінації з вінбороном на моделі ад'ювантного артриту (АА) у щурів. Матеріали та методи. АА моделювали одноразовим субплантарним введення в праву задню кінцівку щурів-самців масою 180-220 г повного ад’юванту Фрейнда (complete Freund's adjuvant – CFA (Thermo scientific, США), 0,1 мл/щура), який містить 1 мл ланоліну, 3 мл вазелінової олії, 4 мг вбитої вакцини БЦЖ, 50 мкл емульгатору Tween-80 та 0,5 мл 0,9 % ізотонічного розчину (0,9% NaCl). Ібупрофен (218 мг/кг; ЗАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця", Україна), вводили внутрішньошлунково у вигляді суспензії на основі Tween-80, та води pro injectionibus (ПАТ "Галичфарм", Україна). Вінборон (11 мг/кг; ПАТ НВЦ "Борщагівський ХФЗ", Україна), розчинений у воді pro injectionibus, вводився за 60 хв. до введення ібупрофену, двічі на добу. На 28 день тварин виводили з експерименту після чого проводили ампутацію задніх кінцівок на рівні кульшових суглобів (art. coxae) з наступною фіксацією матеріалу в 10 % водному розчині нейтрального формаліну. Гомілковостопні суглоби піддавали декальцинації. Препарати готували за стандартною методикою. Мікроскопію і фотографування гістологічних препаратів проводили за допомогою світлового мікроскопа OLIMPUS BX 41 при збільшеннях в 40, 100, 200 і 400 разів. Отримували і обробляли знімки, проводили морфометрію за допомогою програми «Quick PHOTO MICRO 2.3». Конусно-променева комп'ютерна томографія проводилась за допомогою цифрового панорамного конусно-променевого томографа «Point 3D Combi 500» (PointNix, Південна Корея), із використанням площинного сенсора з ділянкою сканування 9 × 12 мм і променевим навантаженням 30–100 мкЗв. Сканування проводили з напругою 52,0 kV і силою струму 6,0 mA. Для інтегральної характеристики лінійних розмірів дванадцяти суглобів задніх кінцівок щурів (І та V заплесно-плеснових суглобів, І–V плесно-фалангових суглобів та проксимальних міжфалангових суглобів I–V пальців стопи) нами була запропонована формула розрахунку об’єму суглоба. Результати. Після 28 доби спостереження патологічні зміни реєструвались переважно в капсулі суглобів з характерною фіброзно-кістозною трансформацією периартикулярної сполучної тканини та утворенням паннусу в хрящовій поверхні суглобів. Патоморфологічною особливістю нелікованого АА, поряд з утворенням паннусу, дифузною лімфо-гістіоцитарною інфільтрацією і деструкцією кісткової тканини, також була наявність грануляційної тканини на даному терміні спостереження, що свідчило про хронічних характер запальної відповіді та порушення регенераторних властивостей синовіального епітелію. При лікованому АА ібупрофеном та ібупрофеном в комбінації з вінбороном патологічні зміни хрящової та кісткової тканини в результаті запальної реакції, супроводжувалися її відбудовою та відновленням функції, про що свідчило поява кислих та сульфатованих глікозаміногліканів. Відновлення кісткової тканини реалізувалося шляхом розростання сполучної тканини і трансформації її в хрящ. Синовіальна оболонка була гіперплазованою з проліферуючими синовіоцитами як макрофагального, так і секреторного типів. Тільки в поодиноких випадках зберігалися явища помірного набряку і незначна вогнищева лімфогістіоцитарна інфільтрація. Таким чином, застосування ібупрофену та ібупрофену в комбінації з вінбороном у щурів з АА призводило до зменшення або відсутності запалення як у суглобі, так і в періартикулярних тканинах. За протизапальними властивостями комбінація ібупрофену з вінбороном не поступається ібупрофену, а за протинабряковою дією дана комбінація препаратів була ефективніше за ібупрофен у експериментальних тварин з АА. Конусно-променева комп’ютерна томографія показала, що інокуляція CFA призвела до збільшення на 28 добу експерименту об’єму досліджуваних суглобів задніх кінцівок майже вдвічі (+ 90,1 ± 12,0 %) відносно показників інтактних щурів. Монотерапія АА у щурів ібупрофеном з 14 по 28 добу експерименту призвела до зменшення інтенсивності запального процесу. На це вказувало статистично вірогідне (р ˂ 0,05) зменшення об’єму суглобів задніх кінцівок в середньому на 26,0 ± 3,4 % відносно показників нелікованих тварин. На тлі комбінованого застосування ібупрофену та вінборону нами було відмічено найменшу інтенсивність ознак запального процесу. На це вказувало зменшення об’єму суглобів на тлі комбінованого лікування щурів з експериментальним ревматоїдним артритом в середньому на 33,9 ± 2,8 % відносно показників тварин контрольної групи. Характеризуючи стан суглобових щілин задніх кінцівок у щурів слід зазначити, що розвиток АА призвів до значного зменшення ширини суглобових щілин в середньому на 60,1 ± 7,9 % відносно значень інтактних тварин. На тлі монотерапії ібупрофеном було відмічено збільшення ширини суглобової щілини усіх суглобів, проте на тлі комбінованого застосування ібупрофену та вінборону нами було відмічено найвиразніше збільшення ширини суглобових щілин яка практично співставлялась з показниками інтактних тварин, що вказує на здатність вінборону потенціювати протизапальні властивості ібупрофену. Висновки. Отримані експериментальні результати обґрунтовують можливість профілактики й терапії хронічного запалення при АА шляхом комбінації ібупрофену з вінбороном, що дозволить досягти зниження активності запального процесу і фіброзної трансформації та обумовлюють перспективи їх подальшого вивчення з метою впровадження в схеми лікування.