Потенціювання протизапальної активності німесуліду та кеторолаку безклітинними кріоконсервованими біологічними засобами при експериментальному ревматоїдному артриті

Студент, В.О.; Гладких, Ф.В.; Лядова, Т.І.; Матвєєнко, М.С.

Головна сторінка
→
PUBLICATIONS
→
PUBLICATIONS
→
Перегляд матеріалів

Потенціювання протизапальної активності німесуліду та кеторолаку безклітинними кріоконсервованими біологічними засобами при експериментальному ревматоїдному артриті

Студент, В.О.; Гладких, Ф.В.; Лядова, Т.І.; Матвєєнко, М.С.

URI: https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681X.2026.i1.15970
https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/MCC/article/view/15970/14889
https://pubmed.com.ua/xmlui/handle/123456789/1258

Дата: 2026-03-30

Короткий опис(реферат):

Студент ВО, Гладких ФВ, Лядова ТІ, Матвєєнко МС. Потенціювання протизапальної активності німесуліду та кеторолаку безклітинними кріоконсервованими біологічними засобами при експериментальному ревматоїдному артриті. Медична та клінічна хімія. 2026;28(1):32–40. DOI: https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681X.2026.i1.15970. Режим доступу: https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/MCC/article/view/15970/14889

Для цитування:

Ревматоїдний артрит є однією з провідних причин хронічного болю, прогресуючої втрати функції суглобів та зниження якості життя. Перспективним підходом вважають біотехнологічне потенціювання дії нестероїдних протизапальних засобів безклітинними кріоконсервованими біологічними засобами, зокрема кріоекстрактом плаценти та кондиціонованим середовищем мезенхімальних стромальних клітин. Мета роботи – оцінити вплив застосування кріоекстракту плаценти та кондиціонованого середовища мезенхімальних стромальних клітин на протизапальну ефективність німесуліду та кеторолаку за умов експериментального ревматоїдного артриту в щурів за даними гематологічних та біохімічних досліджень. Методи дослідження. Ад’ювантний артрит моделювали в щурів введенням повного ад’юванта Фрейнда. Дослідження проведено на 42 щурах-самцях, рандомізованих на шість груп. Лікування проводили з 14-ї по 28-му добу: німесулід і кеторолак вводили внутрішньошлунково, кріоекстракт плаценти та кондиціоноване середовище мезенхімальних стромальних клітин вводили внутрішньом’язово через кожні дві доби. На 28-му добу визначали кількість лейкоцитів, швидкість осідання еритроцитів і концентрацію С-реактивного білка. Результати й обговорення. У контрольній групі без лікування сформувалася виражена системна запальна відповідь: лейкоцитоз понад 21×109/л, підвищення швидкості осідання еритроцитів майже в 4 рази та зростання С-реактивного білка до 19,0 мг/л. Монотерапія німесулідом знижувала лейкоцитоз до 13,1×109/л, швидкість осідання еритроцитів до 12,0 мм/год та С-реактивний білок до 14,0 мг/л, однак показники залишалися вищими за інтактні. Поєднання німесуліду з кріоекстрактом плаценти забезпечувало більш виразну нормалізацію: лейкоцити знижувалися до 8,3×109/л, швидкість осідання еритроцитів до 6,0 мм/год, С-реактивний білок – до 9,6 мг/л. Кеторолак у монотерапії проявляв обмежений ефект, а комбінація кеторолаку з кондиціонованим середовищем мезенхімальних стромальних клітин була найбільш ефективною, з наближенням лейкоцитів і швидкості осідання еритроцитів до інтактних значень та зниженням С-реактивного білка до 11,9 мг/л. Висновки. За умов ад’ювантного артриту в щурів установлено, що монотерапія німесулідом та кеторолаком забезпечує лише часткове зниження показників системної запальної відповіді. Додавання кріоекстракту плаценти до німесуліду та кондиціонованого середовища мезенхімальних стромальних клітин до кеторолаку супроводжується більш вираженим зменшенням лейкоцитозу, уповільненням швидкості осідання еритроцитів і зниженням рівня С-реактивного білка порівняно з монотерапією НПЗЗ. Отримані результати свідчать, що безклітинні кріоконсервовані біологічні засоби потенціюють протизапальну ефективність німесуліду та кеторолаку за умов експериментального артриту.

Показати повний опис матеріалу