Короткий опис(реферат):
Студент ВО, Дробнер ІГ, Гладких ФВ, Лядов ДА, Волабуєв ДО. Біотехнологічні стратегії лізису клітин і кріогенного ушкодження мембран у технології отримання тканинних кріоекстрактів та секреторних продуктів як джерел ендогенних регуляторних молекул для модулювання тканинної репарації. Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія: Медицина. 2026. Том 34 № 1(58). С. 122–151. DOI: https://doi.org/10.26565/2313-6693-2026-58-09. Режим доступу: https://ukrmedsci.com/index.php/visnyk/article/view/391
Для цитування:
Актуальність. Одержання біологічноактивних безклітинних терапевтичних продуктів на основі тканинних кріоекстрактів потребує оптимізації технологій лізису клітин та контролю кріогенного ушкодження мембран, оскільки від цих процесів залежить збереження структури природних регуляторних молекул і відтворюва- ність їх біологічної дії. Зростаючий інтерес до безклітинних підходів у регенера- тивній медицині зумовлює необхідність систематизації сучасних стратегій руйну- вання клітин і аналізу їхнього впливу на якість терапевтичних екстрактів.
Мета роботи – узагальнити та критично проаналізувати сучасні біотехнологічні стратегії лізису клітин і механізми кріогенного ушкодження мембран за літератур- ними даними, оцінити їх вплив на вивільнення та збереження ендогенних регуляторних молекул, визначити оптимальні умови отримання високоякісних тканинних кріоекстрактів, охарактеризувати їхню молекулярну й функціональну стабільність, а також обґрунтувати перспективи стандартизації безклітинних біопрепаратів для застосування у регенеративній медицині.
Матеріали та методи. Пошук проводили за ключовими словами, далі виконували відбір за змістом резюме та повнотекстовим аналізом. До вибірки включали праці, що містили сучасні відомості про методи лізису, кріогенне ушкодження та отримання тканинних екстрактів і відповідали принципам доказової медицини.
Результати. Встановлено, що механічні, фізичні, хімічні та ферментативні методи лізису суттєво відрізняються за інтенсивністю впливу на клітинні структури, рівнем збереження білків, пептидів, ліпідів та низькомолекулярних компонентів, а також за чистотою отриманого екстракту. Кріогенний лізис забезпечує мінімальну дегра- дацію чутливих молекул, пригнічення ендогенних ферментів та стабільність нативної структури біоактивних речовин, що робить його найбільш придатним для отримання стандартизованих терапевтичних продуктів. Інші методи демонструють вищу ефективність руйнування мембран, але супроводжуються ризиками термомеханічних або хімічних ушкоджень, утворенням домішок та варіабельністю складу. Проаналізовано значення кріогенних механізмів, включно з фазовими переходами ліпідів, осмотич- ними зсувами та льодоутворенням, які визначають вивільнення внутрішньоклітинних регуляторних молекул і формують біоактивний профіль кріоекстрактів.
Висновки. Кріогенний лізис є найбільш збалансованим підходом для отримання високоякісних тканинних кріоекстрактів, оскільки поєднує повноцінне руйнування клітин з максимальним збереженням біологічної активності молекул. Стандарти- зація методів лізису є ключовою умовою підвищення ефективності та безпечності безклітинних регенеративних технологій.
