Порівняльна оцінка модуляції аналгетичної активності німесуліду та кеторолаку безклітинними кріоконсервованими біологічними засобами за даними електроімпульсної оцінки больової чутливості при ад’ювантному артриті

Abstract

Хронічний біль при ревматоїдному артриті зумовлений поєднанням імунного запалення та стійкої ноцицептивної сенситизації, що суттєво обмежує ефективність стандартної аналгетичної терапії. Нестероїдні протизапальні засоби залишаються базовими препаратами симптоматичного лікування, однак їх тривале застосування часто супроводжується недостатнім знеболювальним ефектом або ризиком небажаних реакцій. У цьому контексті перспективним є застосування безклітинних кріоконсервованих біологічних засобів як модифікаторів аналгетичної активності протизапальних препаратів. Мета роботи – оцінити вплив кріоекстракту плаценти та кондиціонованого середовища мезенхімальних стовбурових клітин на аналгетичну активність німесуліду та кеторолаку. Матеріали та методи дослідження. Дослідження виконано на моделі ад’ювантного артриту у 42 щурів. Аналгетичну активність німесуліду та кеторолаку в умовах монотерапії та комбінованого застосування з кріоекстрактом плаценти або кондиціонованим середовищем мезенхімальних стовбурових клітин оцінювали методом електроімпульсної стимуляції слизової оболонки прямої кишки з визначенням порогу больової чутливості. Результати та їх обговорення. Ад’ювантний артрит супроводжувався вираженою електроіндукованою гіпералгезією зі зниженням порогу больової чутливості на 45,8% на 14 добу та збереженням дефіциту на 35,1% на 28 добу. Німесулід у режимі монотерапії підвищував поріг больової чутливості на 30,2% порівняно з контролем на 28 добу. Поєднання німесуліду з кріоекстрактом плаценти забезпечувало зростання порогу больової чутливості на 79,8% відносно контролю та на 18,5% порівняно з німесулідом. Кеторолак підвищував поріг больової чутливості на 118,5% щодо контролю. Максимальний ефект спостерігали при комбінуванні кеторолаку з кондиціонованим середовищем мезенхімальних стовбурових клітин, що зумовлювало зростання порогу больової чутливості на 152,0%. Висновки. Безклітинні кріоконсервовані біологічні засоби суттєво модулюють аналгетичну активність німесуліду та кеторолаку при ад’ювантному артриті. Найбільш виражений знеболювальний ефект досягається при поєднанні кеторолаку з кондиціонованим середовищем мезенхімальних стовбурових клітин