Короткий опис(реферат):
Кріоконсервування є ключовим елементом сучасної клітинної терапії, однак процедура заморожування та розморожування може модифікувати біологічні властивості мезенхімальних стромальних клітин, впливати на їхній секреторний профіль та знижувати терапевтичну ефективність. Зростаючий інтерес викликають позаклітинні везикули та кріоконсервовані тканинні екстракти, які розглядаються як безклітинні альтернативи в кардіопротекції.
Мета роботи – узагальнити сучасні дані про зміни біологічних характеристик мезенхімальних стромальних клітин після кріоконсервування, проаналізувати їх паракринний потенціал з акцентом на позаклітинні везикули, а також оцінити терапевтичну значущість кріоконсервованих тканинних екстрактів у кардіопротекції при ішемічно-реперфузійному ушкодженні міокарда.
Матеріали та методи. Проведено систематичний пошук у базах PubMed, ClinicalKey, Cochrane Library, eBook Business Collection та Google Scholar за ключовими словами, повʼязаними з мезенхімальними стромальними клітинами, кріоконсервуванням, позаклітинними везикулами, екзосомами та кардіопротекцією. Відбір статей здійснювали за критеріями відповідності темі, доказовості та доступності повних текстів.
Результати. Показано, що кріоконсервування може знижувати життєздатність мезен- хімальних стромальних клітин, змінювати їхній фенотип і секреторну активність, що впливає на клінічні результати. Водночас позаклітинні везикули та кріоекстракти демонструють стабільніші властивості, менші ризики та широкий спектр цитопротекторних ефектів, включно з ангіогенезом, модулюванням запалення та активацією регенеративних процесів. Позаклітинні везикули із різних джерел мезенхімальних стромальних клітин мають специфічні біологічні властивості, що дозволяє розглядати їх як перспективні інструменти безклітинної кардіопротекції.
Висновки. Кріоконсервування є необхідною, але критичною стадією підготовки мезенхімальних стромальних клітин, що потребує стандартизації. Позаклітинні везикули та кріоконсервовані екстракти можуть стати ефективною альтернативою клітинній терапії завдяки стабільності, безпеці та вираженим кардіопротекторним властивостям.
Для цитування:
Козлова ТВ, Чиж МО, Лядова ТІ, Матвєєнко МС, Гладких ФВ, Кошурба ІВ. Кріоконсервовані клітини та тканинні екстракти у кардіопротекції: сучасний стан проблеми. Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія: Медицина. 2025. Том 33 № 6(57). С. 1121–1141. DOI: https://doi.org/10.26565/2313-6693-2025-57-12. Режим доступу: https://ukrmedsci.com/index.php/visnyk/article/view/367