Короткий опис(реферат):
Liadov D.A., Berest V.P., Liadova T.I., Hladkykh F.V. Erythrocyte distribution by surface charge: biophysical characteristics of heterogeneity, diagnostic significance and application in transfusionology and biobanking. Innovative Biosystems and Bioengineering. 2025;9(4):3–15. DOI: https://doi.org/10.20535/ibb.2025.9.4.343389. Режим доступу: https://ibb.kpi.ua/article/view/343389 (Scopus Q3)
Для цитування:
Тривале зберігання еритроцитів є основою сучасної трансфузійної медицини, але супроводжується накопиченням структурних, метаболічних та біофізичних змін, що знижують їх функціональну активність. Диференціація еритроцитів за поверхневим зарядом є перспективним напрямком досліджень, який дозволяє оцінити життєздатність клітин, прогнозувати їх поведінку після трансфузії та оптимізувати стратегії зберігання та біобанкінгу. Незважаючи на зростаючий інтерес, практичне застосування аналізу дзета-потенціалу в клінічній трансфузіології та біобанкінгу досі залишається недостатньо вивченим.
Мета – узагальнити сучасні дані щодо диференціації еритроцитів за поверхневим зарядом, їх біофізичних властивостей, діагностичного значення та можливостей застосування у трансфузіології й біобанкінгу.
Методика реалізації. Проведено систематизований пошук літератури у базах даних Scopus, PubMed, Web of Science, Cochrane Library, Google Scholar, Clinical Key та інших джерелах. Включено публікації, що висвітлюють біофізичні характеристики еритроцитів, параметри поверхневого заряду, гетерогенність популяцій, методи визначення дзета-потенціалу та їхнє практичне застосування у трансфузіології та біобанкінгу.
Результати. Гетерогенність еритроцитів за поверхневим зарядом є фундаментальною характеристикою клітинної популяції, що формується внаслідок фізіологічного старіння, окислювального стресу, змін у складі мембран та цитоскелету. Зниження дзета-потенціалу еритроцитів асоціюється з підвищенням ризику агрегації, зниженням деформативності та здатності клітин до проходження через вузькі мікросудини. Аналіз дзета-потенціалу дозволяє ідентифікувати субпопуляції еритроцитів із різним ступенем пошкодження та прогнозувати їхню функціональну спроможність після трансфузії. Використання цього параметра у практиці трансфузіології дозволяє підвищити ефективність та безпеку переливань, а у біобанкінгу – оптимізувати відбір клітин для довготривалого зберігання. Застосування диференціації за поверхневим зарядом також має перспективу у прогнозуванні терміну придатності еритроцитарної маси та підвищенні ефективності персоналізованих трансфузійних стратегій.
Висновки. Диференціація еритроцитів за поверхневим зарядом є перспективним підходом для оптимізації зберігання компонентів крові, прогнозування їх функціональної активності та забезпечення безпечної трансфузійної терапії. Інтеграція аналізу дзета-потенціалу у рутинну лабораторну практику має потенціал для підвищення якості компонентів крові, а подальші дослідження у цьому напрямку сприятимуть розвитку персоналізованої трансфузійної медицини.
