Abstract:
Реконструктивні втручання на магістральних судинах залишаються однією з найбільш складних проблем сучасної судинної хірургії. Тому у клінічній практиці зростає інтерес до біологічних судинних графтів, зокрема ало- та ксенотрансплантатів, які демонструють кращу біосумісність та потенціал до інтеграції в тканини реципієнта.
Мета роботи – оцінити функціональну придатність ксеногенних судинних протезів після 24-місячного кріоконсервування, з аналізом стану серцево-судинної системи та тромбогенного потенціалу в експерименті на кролях.
Матеріали та методи. Експериментальні дослідження проведені на 28 кролях породи Шиншила, масою тіла 3200–4500 г. Оброблені кріорадіаційним способом артерії a. thoracica interna свині використовували як судинні протези через 2 роки після збереження їх у парах рідкого азоту. Імплантацію судинних протезів довжиною 2‑7 см проводили в ділянці черевного відділу аорти кролів над біфуркацією аорти. Сонографічне дослідження судин, зокрема черевного відділу аорти, здійснювали за допомогою ультразвукового ехотомоскопа «Сономед 500» (виробник – «Спектромед», Україна) у BD-режимі з використанням лінійного датчика 7,5L38 із робочою частотою 7,5 МГц. Дослідження серця здійснювали в В- та М-режимах. При вивченні показників згортання крові визначали: протромбіновий час, міжнародне нормалізоване відношення (МНВ), АЧТВ, тромбіновий час та фібрин плазми крові.
Результати та їх обговорення. Судинні ксенопротези після тривалого зберігання продемонстрували добру функціональність, відсутність тромбогенності та адекватну інтеграцію. Незважаючи на варіацію довжини трансплантованих протезів (2–7 см) серед усіх тварин гострі тромбози або клінічно значущі стенотичні зміни не були виявлені. Упродовж 360 діб діаметр ксенографту збільшився на 19%, що складало 3,8 ± 0,2 мм, а швидкість кровотоку в графті зменшилась на 25% (51,7 ± 7,6 см/с), PI–1,3 ± 0,24. Це підтверджує відсутність його критичної дилатації чи стенозу, хоча можливе формування незначного аневризматичного розширення.
Гемодинамічні параметри протягом року після трансплантації судинного протеза залишалися стабільними, без патологічних змін у серці чи судинах. На всіх етапах (30, 180, 360 добу) параметри лівого шлуночка (діаметри, товщини стінок, частота серцевих скорочень, EF, FS) залишалися в межах норми – без ознак дилатації.
Гематологічні тестові показники показали короткочасну коагулопатію з повним відновленням до нормальних значень на 14–30 добу, що свідчить про відновлення гомеостазу. На етапах 180–360 діб показники не відрізнялися від норми – підтвердження компенсаційної реакції системи згортання крові, без ознак гіпертрофії, дисфункції або перевантаження серця.
Висновки. Дослідження продемонструвало високу біосумісність та стабільність функціональних властивостей судинних ксенопротезів після 24-місячного кріоконсервування. Протези забезпечували адекватний кровотік без тромбозів чи критичних стенозів, зберігали морфологічну цілісність та не спричиняли патологічних змін у серцево-судинній системі протягом року спостереження. Показники гемодинаміки та функції міокарда залишалися в межах фізіологічної норми, а короткочасні порушення коагуляції відновлювалися до базових значень упродовж першого місяця. Отримані результати підтверджують перспективність використання таких ксенографтів у реконструктивній судинній хірургії.
Description:
Шевченко Є.В., Чиж М.О., Лядова Т.І., Матвєєнко М.С., Гладких Ф.В.
Вивчення функціональності та тромбогенності судинних ксенопротезів після тривалого зберігання. Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія: Медицина. 2025. Т. 33, № 4(55). С. 550–566. DOI: https://doi.org/10.26565/2313-6693-2025-55-05