Abstract:
Гладких ФВ. Позасуглобові ускладнення ревматоїдного артриту як наслідок хронічного запалення: патогенетичні механізми, клінічне значення та прогностичні ризики. Каразінський імунологічний журнал. 2025;8(1(15)):72–97. DOI: https://doi.org/10.26565/3083-5615-2025-15-06
Description:
Ревматоїдний артрит (РА) є не лише хронічним запальним захворюванням суглобів, а й системною патологією, що супроводжується численними позасуглобовими ускладненнями. Їх частота, тяжкість і прогностичне значення зумовлюють зростаючий інтерес до вивчення механізмів формування та клінічних наслідків таких уражень, зокрема в аспекті системного запалення як спільної патогенетичної основи.
Мета роботи – узагальнити сучасні уявлення про позасуглобові ускладнення ревматоїдного артриту як наслідок хронічного системного запалення.
Матеріали та методи. У межах систематичного огляду було проаналізовано 88 публікацій з наукових баз PubMed, Cochrane Library, Elsevier Clinical Key та ін., які висвітлюють сучасні дані щодо позасуглобових проявів РА, патофізіологічних механізмів, що лежать в їх основі, та актуальні підходи до лікування. Було застосовано критичний контент-аналіз джерел із дотриманням принципів доказової медицини.
Результати та їх обговорення. Хронічне запалення при РА визначає широкий спектр системних уражень. Встановлено суттєве підвищення ризику лімфом, інтерстиціального захворювання легень (ІЗЛ), остеопорозу, серцево-судинних ускладнень та когнітивного дефіциту. Зокрема, ризик серцево-судинної смерті зростає на 50–60%, а приблизно 60–80% осіб із РА мають ознаки легеневого ураження різного ступеня, серед яких ІЗЛ посідає провідне місце з точки зору клінічної. У 2–3 рази підвищується частота остеопоротичних переломів. Виявлено чіткий звʼязок між активністю запалення, рівнем цитокінів (TNF-α, IL-6, IL-1β) та глибокими ураженнями тканин-мішеней. Біологічна терапія демонструє потенціал одночасного контролю суглобових проявів і зниження системного ризику. Особливо вагомим є вплив запалення на центральну нервову систему – спостерігається зниження когнітивних функцій навіть у молодих пацієнтів із РА.
Висновки. Позасуглобові ускладнення є невідʼємною складовою клінічного фенотипу РА і визначають тяжкість перебігу хвороби. Їх своєчасне виявлення та адресний вплив на патогенетичні механізми дозволяють суттєво поліпшити прогноз і якість життя пацієнтів.
