Abstract:
Гладких ФВ, Лядова ТІ, Матвєєнко МС. Енергетичний обмін та метаболічні зміни в головному мозку щурів з експериментальним алергічним енцефаломієлітом на тлі введення кріоекстрактів плаценти та селезінки, а також кондиціонованого середовища мезенхімальних стовбурових клітин. Психіатрія, неврологія та медична психологія. 2024;11(4):361–378. DOI: https://doi.org/10.26565/2312-5675-2024-26-02. Режим доступу: https://ukrmedsci.com/index.php/pnmp/article/view/102
Description:
Розсіяний склероз (РС) є глобальною проблемою, і її поширеність зростає. 0–15% хворих на РС мають прогресуючу інвалідність від самого початку, як правило, через ураження спинного мозку. Діапазон доступних методів лікування пацієнтів з РС постійно розширюється, оскільки дослідники прагнуть знайти нові шляхи для підвищення ефективності та безпеки терапії. На мозок, що становить лише 2% від загальної маси тіла, припадає приблизно 20% кисню та 25% глюкози, які споживаються організмом людини, а це означає надзвичайно високу швидкість метаболізму.
Мета роботи – охарактеризувати стан енергетичного обміну та метаболічних змін у головному мозку щурів з експериментальним алергічним енцефаломієлітом на тлі введення кріоекстрактів плаценти та селезінки, а також кондиціонованого середовища мезенхімальних стовбурових клітин.
Матеріали та методи. Експериментальний алергічний енцефаломієліт (АЕМ) у щурів індукціювали шляхом введення енцефалітогенної емульсії, яка містила повний ад’ювант Фрейнда та гомогенат алогенного головного мозку. Вміст аденілових нуклеотидів – аденозинмонофосфорної кислоти (АМФ), аденозиндифосфорної кислоти (АДФ), аденозинтрифосфорної кислоти (АТФ) досліджували у депротеїнізованому гомогенаті мозку хроматографічним методом. Вміст лактату, пірувату та малату визначали спектрофотометрично.
Результати та їх обговорення. У щурів з АЕМ рівень лактату в головному мозку був значно підвищений (4,40 ± 0,13 мкмоль/г), порівняно з інтактними тваринами (2,24 ± 0,13 мкмоль/г, р < 0,001). Лікування КЕС та КС-МСК призвело до зниження рівня лактату до 3,27 ± 0,10 мкмоль/г (р < 0,001) та 3,00 ± 0,16 мкмоль/г (р < 0,001) відповідно. Рівень пірувату знижувався на 54,1% у контрольній групі, але підвищувався після застосування КЕП (р < 0,001), хоча залишався нижчим за норму. КЕС і КС-МСК сприяли підвищенню пірувату, але ефект був менш виражений. У контрольній групі малат був знижений на 50% (р = 0,001), а після лікування КЕП рівень малату зріс до 0,30 ± 0,03 мкмоль/г (р = 0,024). Співвідношення лактату до пірувату було значно підвищене у щурів контрольної групи (16,3 [14,3; 32,0] мкмоль/г), а лікування КС-МСК найбільш ефективно знижувало це співвідношення до 11,0 [8,0; 11,3] мкмоль/г тканини (р < 0,001).
Висновки. Зміни метаболічних показників у щурів з АЕМ свідчать про порушення енергетичних процесів у клітинах головного мозку, що проявляється у підвищенні рівня лактату, зниженні рівня пірувату та малату, а також активації анаеробного метаболізму. Лікування КЕП, КЕС і КС-МСК сприяло покращенню енергетичних процесів, зокрема зниженню рівня лактату і співвідношення лактату до пірувату, а також частковому відновленню енергетичних показників. Найбільш виражений ефект виявлений при застосуванні КС-МСК, який показав значне відновлення енергетичного балансу та потенціал для лікування порушень, викликаних АЕМ.
