Оцінка рівня імуноглобулінів A, M і G на тлі введення безклітинних кріоконсервованих біологічних засобів при експериментальному автоімунному тиреоїдиті

Abstract

Автоімунні захворювання (АІЗ) — це гетерогенна група з понад 100 патологічних станів, які характеризуються зміною регуляції запальних процесів проти одного або кількох автоантигенів. Найпоширенішим органоспецифічним АІЗ є автоімунне захворювання щитоподібної залози (ЩЗ). До АІЗ ЩЗ належать хвороба Грейвса — Базеда та тиреоїдит Хашимото з двома крайніми виявами клінічної картини (гіпертиреоз та гіпотиреоз). Нами вивчено застосування біотехнологічних препаратів, які не містять клітин, підданих дії низьких температур при їх отриманні (кріоекстракти) або тривалому зберіганні. Об’єктом дослідження обрано безклітинні кріоконсервовані біологічні засоби (БКБЗ) вітчизняного виробництва — кріоекстракт плаценти (КЕП), кріоекстракт селезінки (КЕС) та кондиціоноване середовище від мезенхімальних стовбурових клітин (КС‑МСК).

Мета роботи — схарактеризувати вплив КЕП, КЕС та КС‑МСК на рівень імуноглобулінів A, M і G у щурів зі змодельованим автоімунним тиреоїдитом (АІТ).

Матеріали та методи. Дослідження ефективності БКБЗ при АІТ проведені на 42 щурах‑самцях лінії Wistar масою 200—220 г. Автоімунний тиреоїдит моделювали шляхом введення щурам тиреоїдної антигенної суміші, яка містила повний ад’ювант Фрейнда (Thermo Fisher Scientific, США) та розчин антигену, отриманого з гомогенату алогенної ЩЗ у співвідношенні 1 : 1. Щитоподібну залозу гомогенізували в 0,9% розчині NaCl із розрахунку 1 мл/100 мг, фільтрували крізь капроновий фільтр та центрифугували впродовж 5 хв при 1000 об./хв. Відбирали супернатант, що містив антиген ЩЗ, який стандартизували за вмістом загального білка (1,0—1,5 мг/мл), визначеного біуретовим методом. Рівень імуноглобулінів (Іg) А, M і G з’ясовували імуноферментним методом за допомогою стандартних наборів для імуноферментного аналізу (Human GmbH, Німеччина) згідно з інструкцією виробника.

Результати. Дослідження показало, що в щурів контрольної групи з АІТ рівень IgA, IgM та IgG був значно підвищений, що свідчило про активність автоімунного процесу. Застосування левотироксину, кріоекстрактів (КЕП, КЕС) та КС‑МСК сприяло зниженню вмісту імуноглобулінів. Левотироксин знизив рівень IgA на 9,4%, IgM — на 25,0%, але ефект був неповним. КЕП зменшив вміст IgA на 15,5%, КЕС — на 7,7%. Найбільше зниження рівня IgA та IgM зареєстрували в групі щурів, які отримували КС‑МСК (на 19,2 і 39,3% відповідно). Установлено, що КС‑МСК був найефективнішим для корекції автоімунних порушень.

Висновки. Застосування левотироксину сприяло зниженню рівня IgA, але не його нормалізації, тоді як кріоекстракти КЕП, КЕС і КС‑МСК продемонстрували здатність знижувати рівень IgA, причому КС‑МСК був найефективнішим. Найвищий ефект щодо зниження рівня IgM досягнутий при застосуванні КС‑МСК (на 39,9% нижчий за контрольний показник). Також КС‑МСК продемонстрував найвираженіше зниження рівня IgG, зменшивши його на 44,3% порівняно з показником контрольної групи, що підтверджує високий терапевтичний потенціал цього препарату при лікуванні АІТ.