Ультразвукова характеристика функціональних змін міокарда при застосуванні кондиціонованого середовища мезенхімальних стовбурових клітин на моделі аутоімунного міокардиту

Abstract

Мета – на основі ехокардіографічних даних охарактеризувати вплив кондиціонованого середовища мезенхімальних стовбурових клітин (МСК-СМ) на функцію серця при експериментальному аутоімунному міокардиті. Матеріали та методи. аутоімунний міокардит моделювався шляхом ін'єкції щурам кардіотропної антигенної суміші, що складається з повного ад'юванта Фрейнда та розчину антигену. Антигенну суміш вводили щурам 4 рази протягом 14 днів. MSC-CM вводили на 14, 17, 20, 23 і 26 дні експерименту. Ехокардіографічне дослідження серця проводили на ультразвуковому ехотомоскопі «Сономед 500» («Полі-Спектр», Україна) на 28 добу експерименту. Результати. Дослідження показало, що MSC-CM має виражений кардіопротекторний ефект у щурів з аутоімунним міокардитом. МСЦ-КМ значно покращив структуру серця, зменшив товщину стінки лівого шлуночка, нормалізував об’ємні параметри та скоротливу функцію міокарда. Хоча аміодарон також показав позитивні результати, його ефект був менш вираженим порівняно з MSC-CM. Терапевтичний потенціал MSC-CM щодо корекції гіпертрофії та порушення скорочувальної здатності міокарда був підтверджений численними статистично значущими змінами, що спостерігалися в усіх експериментальних групах. Висновки. Лікування MSC-CM призвело до значного зменшення товщини міжшлуночкової перегородки та задньої стінки лівого шлуночка, що призвело до зменшення гіпертрофії. Кінцевий діастолічний і кінцевий систолічний об’єми знижені, а також серцева функція. Фракція викиду лівого шлуночка (75,8 %, p<0,001) і фракційне вкорочення (39,2 %, p<0,001) у групі MSC-CM наблизилися до рівнів, що спостерігалися в інтактних щурів.