Abstract:
Гладких ФВ. Вплив безклітинних біотехнологічних препаратів на клітинний цикл гепатоцитів на моделі аутоімунного гепатиту. Матеріали X науково-практичної конференції з міжнародною участю «Науково-технічний прогрес і оптимізація технологічних процесів створення лікарських препаратів»; 17–18 жовтня 2024; Тернопіль: Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України; 2024, с. 132–133. DOI: https://doi.org/10.5281/zenodo.14049866
Description:
Аутоімунний гепатит (АІГ) – це імуноопосередковане запальне захворювання печінки, спричинене втратою толерантності до власних антигенів гепатоцитів, що призводить до аутоімунного ураження печінки [1, 2]. Печінка є важливим імунологічним толерогенним органом з унікальною здатністю створювати ефективні імунні відповіді проти гепатотропних патогенів, з одного боку, і підтримувати місцеву та системну імунну толерантність до власних і чужорідних антигенів, з іншого. Незважаючи на сильні периферичні та центральні толерогенні механізми, втрата толерантності може виникнути при аутоімунних захворюваннях печінки [3, 4]. Клітинний цикл гепатоцитів є складним процесом, який жорстко регулюється декількома добре налагодженими механізмами. Зважаючи на відсутність «золотого стандарту» у лікуванні АІГ нашу увагу привернуло вивчення застосування біотехнологічних препаратів, які не містять клітин, підданих дії низьких температур при їх отриманні (кріоекстракти) або при тривалому зберігання [5, 6]. Об’єктом дослідження було обрано безклітинні кріоконсервовані біологічні засоби (БКБЗ) вітчизняного виробництва – кріоекстракт плаценти (КЕП), кріоекстракт селезінки (КЕС) та кондиціоноване середовище від мезенхімальних стовбурових клітин (КС-МСК) [7].
Мета. Охарактеризувати вплив кріоекстрактів плаценти та селезінки, а також кондиціонованого середовища мезенхімальних стовбурових клітин на клітинний цикл гепатоцитів при експериментальному аутоімунному гепатиті.
Матеріали та методи дослідження. АІГ у щурів моделювали шляхом введення гепатотропної антигенної суміші, яка складалась з повного ад’юванта Фрейнда [8] та розчину антигену, отриманого з гомогенату алогенної печінки [9]. Протокову ДНК-цитометрію виконували на багатофункціональному проточному цитометрі «Partec PAS» (Partec, Німеччина) [10, 11, 12].
Результати. Встановлено, що при АІГ відбувається статистично вірогідне (р=0,007) зменшення частки гепатоцитів у фазі клітинного циклу G0G1 на 12,7% на тлі зростання частки клітин у фазі S та у фазі G2M відповідно на 28,7% (р=0,037) та 13,0% (р=0,3) відносно показників інтактних щурів. Зазначені зміни у співвідношенні кількості гепатоцитів за фазами клітинного циклу призвели до компенсаторного зростання на 21,7% (р=0,08) проліферативного індексу. На тлі введення референс-препарату силібору встановлено статистично вірогідне (р=0,045) зменшення частки гепатоцитів з фрагментованою ДНК (SubG0G1) на 18,3% відносно показників нелікованих тварин з АІГ. Дослідження впливу БКБЗ на клітинний цикл гепатоцитів щурів з АІГ показало, що за здатністю зменшувати частку клітин з фрагментованою ДНК досліджувані біотехнологічні препарати перевищували за ефективністю референс-препарат силібор.
Висновки. ДНК-цитометрія показала, що застосування БКБЗ призвело до відновлення, індукованих АІГ, порушень клітинного циклу гепатоцитів. Встановлено, що за здатністю зменшувати частку гепатоцитів з фрагментованою ДНК (SubG0G1), досліджувані БКБЗ доцільно розташувати (за % зменшення кількості гепатоцитів з фрагментованою ДНК відносно показників щурів контрольної групи): КС-МСК (71,2%; р˂0,001) ˃ КЕП (50,0%; р˂0,001) ˃ КЕС (45,4%; р˂0,001).