Короткий опис(реферат):
Актуальність. На сьогодні в Україні проживає 20924 людини зі встановленим діагнозом розсіяний склероз (РС). Класичною моделлю РС у лабораторних тварин виступає експериментальний алергічний енцефаломієліт (АЕМ). У якості нової стратегії лікування РС нашу увагу привернуло застосування сучасних біотехнологічних засобів, які не містять клітин – кріоекстракту плаценти (КЕП), кріоекстракту селезінки (КЕС) та кондиціонованого середовища мезенхімальних стовбурових клітин (КС-МСК).
Мета роботи – охарактеризувати орієнтовно-дослідницьку активність щурів з експериментальним алергічним енцефаломієлітом на тлі введення безклітинних кріоконсервованих біологічних засобів (КЕП, КЕС та КС-МСК).
Матеріали та методи. Дослідження проведено на 42 нелінійних лабораторних щурах-самцях масою 200–220 г. АЕМ моделювали шляхом введення щурам підшкірно в основу хвоста енцефалітогенної емульсії у дозі 1,0 мл/кг маси тіла. Енцефалітогенну емульсію для щурів готували за методикою Нефьодова О.О. та співавт. (2017 р.). Емульсія складалась з повного ад’юванта Фрейнда (ПАФ) та гомогенату алогенного головного мозку у співвідношенні 1:1. Лікування АЕМ проводилось з 12 по 20 день експерименту. КЕП, КЕС та КС-МСК вводили через день в/м (усього 5 ін’єкцій), відповідно на 12-й, 14-й, 16-й, 18-й та 20-й дні. У якості референс-препарату використано глюкокортикоїд метилпреднізолон (МП). Поведінкові реакції тварин досліджували у тесті «відкрите поле». Для дослідження поведінкових реакцій щурів по черзі поміщали в центр квадратної платформи та впродовж 3 хвилин реєстрували поведінкові реакції, які обраховували як суму епізодів за типом активності: рухова активність (кількість квадратів, у які зайшла тварина); дослідницька активність (сумарна кількість підйомів на задні кінцівки та кількість зазирань та/або обнюхувань «нірок»).
Результати та їх обговорення. Встановлено, що введення енцефалітогенної емульсії призвело до виразних розладів орієнтовно-дослідницької активності у щурів. На 12-ту добу експерименту відмічалось статистично вірогідне (р = 0,009) зниження на 78,8% рухової активності та статистично вірогідне (р ˂ 0,01) зниження дослідницької активності щурів з АЕМ на 78,0% відносно вихідних показників. Зниження рухової активності тварин з АЕМ вочевидь обумовлене руховими розладами, які як відомо характерні для хворих на РС. На 21-й день експерименту у щурів контрольної групи з АЕМ без лікування відмічено відносний регрес порушень орієнтовно-дослідницької активності, проте досліджувані показники залишались значно нижчими за їх вихідні значення. Аналіз відновлення рухової активності на 21-й день експерименту у щурів з АЕМ показав, що найвиразніше зазначений показник зростав на тлі п’ятиразового введення КС-МСК (р ˂ 0,01), а найменше (р ˂ 0,01) рухова активність відновилась у щурів, яким вводили КЕС. Дослідження дослідницької активності щурів з АЕМ показало, що введення досліджуваних біологічних препаратів приводило до відновлення зазначеного спектра активності у щурів на 21-й день експерименту. Встановлено, КС-МСК та КЕС перевищували ефективність МП за здатністю відновлювати дослідницьку активність щурів з АЕМ, що може вказувати на їх не лише протизапальну активність, а і можливу нейропротективну дію на моделі досліджуваного аутоімунного нейродегенеративного захворювання.
Висновки. За здатністю відновлювати рухову активність (відсоток змін показника на 21-шу добу відносно показника на 12-ту добу) при АЕМ у щурів досліджувані безклітинні кріоконсервовані біологічні засоби можна розташувати у такій послідовності: КС-МСК (368,6%) ˃ КЕП (286,1%) ˃ КЕС (102,0%). За здатністю відновлювати дослідницьку активність у щурів з АЕМ на 21-й день експерименту досліджувані безклітинні кріоконсервовані біологічні засоби можна розташувати у такій послідовності (відсоток змін показника на 21-шу добу відносно показника на 12-ту добу): КС-МСК (347,1%; р ˂ 0,01) ˃ КЕС (186,2; р ˂ 0,01) ˃ КЕП (131,8%; р ˂ 0,01).
Для цитування:
Гладких Ф.В. Оцінка орієнтовно-дослідницької активності щурів з експериментальним алергічним енцефаломієлітом на тлі введення безклітинних кріоконсервованих біологічних засобів. Психіатрія, неврологія та медична психологія. 2024. Т. 11, № 2(24). С. 14–23. DOI: https://doi.org/10.26565/2312-5675-2024-24-02