Вплив безклітинних кріоконсервованих біологічних засобів на вміст окремих ейкозаноїдів у щурів зі змодельованим ад’ювантом Фрейнда артритом

Abstract

Ревматоїдний артрит визначається як запальне системне хронічне аутоімунне захворювання, яке проявляється у вигляді інфільтрації імунних клітин, гіперплазії синовіальної оболонки, утворення паннусу та деструкції суглобового хряща й кісткової тканини. Незважаючи на простоту визначення, запалення – це складна система клітинних та молекулярних подій для отримання специфічних часових і просторових реакцій. Ендогенні біоактивні ліпіди є основними медіаторами гомеостазу, а також гострих і хронічних запальних процесів, беручи участь у ініціації, підтримці, а також у регресі запалення. Мета роботи – охарактеризувати вплив кріоекстрактів плаценти (КЕП) та селезінки (КЕС), а також кондиціонованого середовища мезенхімальних стовбурових клітин (КС-МСК) на вміст простагландну (ПГ) Е2, тромбоксану (Тх) B2 та лейкотрієну (ЛТ) B4 у сироватці крові на моделі ад’ювантного артриту (АА) у щурів. Експериментальні дослідження проведено на 42 щурах-самцях масою 200–220 г. АА у щурів має всі морфо-функціональні ознаки РА у людини та супроводжується типовою реакцією, основною ланкою якої є Т-клітинний імунітет. АА моделювали субплантарним веденням щурам («0» день експерименту) повного ад’юванту Фрейнда (ПАФ) у задню праву кінцівку з розрахунку 0,1 мл на щура. Лікування АА проводилося з 14-го по 28-й день. КЕП, КЕС та КС-МСК уводили з інтервалом два дні (усього 5 ін’єкцій), відповідно на 14, 17, 20, 23 та 26 дні. Установлено, що розвиток АА у щурів супроводжувався зростанням рівня ПГЕ2 на 34,7% (р<0,01), ТхB2 – на 72,4% (р<0,001) та ЛТB4 – на 74,7% (р<0,001) відносно показників інтактних тварин, що підтверджувало імунозапальний характер змодельованої патології. На тлі застосування безклітинних кріоконсервованих біологічних засобів, як і референс-препарату диклофенаку натрію, відзначалося зниження рівня всіх досліджуваних ейкозаноїдів. Таким чином, застосування безклітинних кріоконсервованих біологічних засобів призвело до зниження рівня досліджуваних ейкозаноїдів у сироватці крові щурів з АА на 28-й день експерименту. Найвиразніші зміни відзначено на тлі введення КС-МСК: рівень ПГЕ2 знизився на 24,8% (р<0,05), ТхB2 – на 30,3% (р<0,01) та ЛТB4 – на 25,6% (р<0,01) відносно показників щурів з АА без лікування.