Перспективи застосування імуномодуляторів у лікуванні хворих на аутоімунних захворювань: фокус на екстракти біологічних тканин (кріоекстракт плаценти та кріоекстракт селезінки)

Abstract

Імуномодулятори – це засоби, що діють на імунну систему залежно від її вихідного стану, підвищуючи знижені (імуностимулятори) або знижуючи підвищені (імуносупресори) показники імунного статусу. При автоімунних захворюваннях функціональна та структурна цілісність певних клітин, органів і тканин втрачається через хронічні імунні реакції проти клітин, органів і тканин організму. При органоспецифічних автоімунних захворюваннях імунну реакцію викликають автореактивні імунні клітини (В- і Т-лімфоцити), які обмежені певними органами. Важливими органоспецифічними автоімунними захворюваннями є розсіяний склероз, хвороба Крона, діабет I типу, автоімунний тиреоїдит, автоімунний міокардит та ін.

Мета роботи: узагальнити сучасні відомості про імуномодулятори, їх класифікацію та місце у лікуванні автоімунних захворювань а також підсумувати відомості про біологічні властивості та технологію отримання кріоекстрактів плаценти та селезінки за даними відкритих джерел інформації.

Матеріали і методи. Підбір публікацій виконано за базами даних PubMed, Clinical Key Elsevier, Cochrane Library, eBook Business Collection та Google Scholar, в яких висвітлювались відомості про імуномодулятори, їх класифікацію та місце у лікуванні автоімунних захворювань. На першому етапі проводили пошук літературних джерел за ключовими словами: імуномодулятори, імуносупресори, імуностимулятори, кріоекстракт плаценти, кріоекстракт селезінки. На другому етапі вивчались резюме статей та виключались публікації, які не відповідали критеріям дослідження. На третьому етапі вивчали повні тексти відібраних статей на відповідність критеріям включення до списку літератури та релевантність досліджень.

Результати та їх обговорення. В даний час основною метою досліджень автоімунних хвороб є пошук більш ефективних підходів до їх лікування. Існуючі методи терапії можуть полегшити лише деякі автоімунні симптоми, але не мають специфічності, і їх потрібно призначати на тривалий період. Сучасним стандартом лікування більшості автоімунних захворювань є імуносупресивні препарати, такі як кортикостероїди. Імунодепресантам притаманні побічні ефекти, включаючи ризик важких інфекцій та потенціювання раку. Біопрепарати, зазвичай антитіла, спрямовані на конкретний компонент імунної системи, лише починають використовуватися для лікування певних груп пацієнтів з автоімунними захворюваннями. Це багатообіцяючий крок до більш безпечної терапії, однак ефективність біологічних препаратів ще вивчається. Ендогенні імуномодулятори – це олігопептиди, що активують імунну систему за рахунок посилення проліферації та стимуляції функції імунних клітин. Основною перешкодою для більш широкого використання біологічних препаратів у клінічній практиці є нетривалий строк їх зберігання у функціонально повноцінному стані. Використання низьких температур у процесі переробки біологічної сировини сприяє повнішому руйнуванню клітин та їх мембран і, зрештою, виходу у розчин біологічно активних речовин. Екстракт плаценти являє собою комплекс низькомолекулярних пептидів, екстрагованих з плаценти, які включають різноманітні біологічно активні речовини, такі як імуноглобуліни, біоактивні пептиди та гормони, а також амінокислоти та мінерали. Серед тканин ксеногенного походження у якості потенційного джерела імуномоделюючих похідних особливу увагу дослідників привертає селезінка, що обумовлено зосередженістю у ній 25% Т-клітин та 65% В-клітин від загального пулу лімфоцитів в організмі.

Висновки. Виділення поліпептидних екстрактів з різних органів стало важливим етапом у вивченні біологічної дії пептидів, а дослідження механізмів їх фізіологічної активності становить великий інтерес для науковців, які працюють у галузі молекулярної біології, фармакології та медицини. Результати проведеного аналізу вказують на пер- спективність дослідження ефективності застосування кріоекстракту плаценти та кріоекстракту селезінки у лікуванні автоімунних захворювань.