Сучасна гепатопротекція: наративний огляд існуючих підходів та перспективи використання біотехнологічних препаратів

Abstract

Поширеність гострих та хронічних захворювань печінки зростає у всьому світі, що впливає на якість життя та може стати причиною небезпечних ускладнень, загрожуючих життю. Майже 50,0 % всіх випадків гострої печінкової недостатності обумовлені лікарськими засобами, а загальна смертність за медикаментозних уражень печінки сягає 5,0–11,9 %. Госпітальна захворюваність на хвороби органів травлення в Україні у 2020 р. становила 430 593 випадків серед дорослого населення, з яких 11 976 – летальні випадки. Мета роботи – охарактеризувати сучасні підходи до гепатопротекції та перспективи біологічної терапії за даними відкритих джерел інформації. Матеріали та методи. Підбір публікацій виконано за базами даних PubMed, Clinical Key Elsevier, Cochrane Library, eBook Business Collection та Google Scholar, у яких висвітлювались відомості про сучасні підходи до лікування захворювань печінки. Результати. Пацієнти з хронічним захворюванням печінки мають ризик виникнення позапечінкових ускладнень, пов’язаних із цирозом печінки та портальною гіпертензією, а також органоспецифічних ускладнень певних захворювань печінки. Ці ускладнення можуть погіршити якість життя, а також підвищити захворюваність і смертність до і після трансплантації печінки. За хронічного ураження печінки токсичними речовинами частіше спостерігається розвиток жирової дистрофії на тлі змін сполучної тканини у вигляді неспецифічного реактивного гепатиту. Гепатопротектори – це фармакотерапевтична група різнорідних лікарських засобів, які перешкоджають руйнуванню клітинних мембран та стимулюють регенерацію гепатоцитів. Згідно з анатомо-терапевтичною класифікацією лікарських засобів (АТС-класифікації), гепатопротекторни займають своє місце в групі лікарських препаратів, що впливають на травну систему та метаболізм (А), призначені для лікування захворювань печінки та жовчовивідних шляхів (А05). Одним з перспективних напрямків біологічної терапії у пацієнтів з патологію печінки є застосування засобів, отриманих з фетоплацентарнго комплексу. Висновки. Клітинна терапія у клінічнозначущих обсягах є актуальним напрямком сучасної гепатології. Найперспективнішими напрямками біологічної терапії у клінічній гепатології виступає застосування мезенхімальних стовбурових клітин, засобів, отриманих з фетоплацентарного комплексу та генна терапія.