Радіосенсибілізуючий потенціал інгібіторів протонної помпи, як приклад їх плейотропних ефектів

Гладких, Ф.В.; Кулініч, Г.В.

Головна сторінка
→
PUBLICATIONS
→
PUBLICATIONS
→
Перегляд матеріалів

Радіосенсибілізуючий потенціал інгібіторів протонної помпи, як приклад їх плейотропних ефектів

Гладких, Ф.В.; Кулініч, Г.В.

URI: http://doi.org/10.5281/zenodo.8321332
https://pubmed.com.ua/xmlui/handle/123456789/1012

Дата: 2023-06-23

Короткий опис(реферат):

Гладких ФВ, Кулініч ГВ. Радіосенсибілізуючий потенціал інгібіторів протонної помпи, як приклад їх плейотропних ефектів. Матеріали Всеукраїнського форуму молодих вчених з міжнародною участю під гаслом «Молодь – медицині майбутнього»: тези доп. (22–23 червня 2023 р.). Одеса: Одеський національний медичний університет МОЗ України, 2023. С. 58–59. DOI: http://doi.org/10.5281/zenodo.8321332

Для цитування:

Актуальним напрямком сучасної радіаційної онкології виступає пошук нових хімічних речовин та лікарських засобів, які здатні підвищити радіочутливість ракових клітин, зменшуючи при цьому негативний вплив на здорові тканини, адже більшість існуючих радіосенсибілізаторів не забезпечують достатню специфічність дії на ракові клітини та є токсичними (Hebert K.A. et al., 2021; Ridge N.A. et al., 2021; Zheng S., et al., 2023). Мета роботи – охарактеризувати радіосенсибілізуючі властивості інгібіторів протонної помпи (ІПП) за даними відкритих літературних джерел. Матеріали та методи дослідження. Підбір літературних джерел проводили за базами даних PubMed, Clinical Key Elsevier, Cochrane Library, eBook Business Collection та Google Scholar за ключовими словами: інгібітори протонної помпи, рідіосенсибілізація, езомепразол, променева терапія. На другому етапі вивчались резюме статей та виключались публікації, які не відповідали предмету дослідження. Результати та їх обговорення. На сьогоднішній день ІПП мають широке застосування у лікуванні хворих на виразкову, гастроезофагеальну рефлюксну та ін. хвороби. Дослідження показали, що ІПП, такі як пантопразол, лансопразол, омепразол та езомепразол, мають протипухлинну та хіміосенсибілізуючу дію, зокрема на культивовані пухлинні клітини, що походять від меланоми, раку товстої кишки, грудної залози та яєчників (Hebert K.A. et al., 2021). Як відомо, ракові клітини використовують гліколіз як основне джерело енергії для підтримки свого росту перетворюючи глюкозу на лактат у результаті явища, відомого як «ефект Варбурга», що викликає накопичення протонів H+. Для контролю внутрішньоклітинного та позаклітинного pH ракові клітини експресують різні протонні помпи, що обумовлює їх чутливість, зокрема, до ІПП (Hebert K.A. et al., 2021). Буферне мікрооточення пухлини, що виникає після пригнічення протонних насосів, дозволяє накопичувати хіміотерапевтичні препарати та підвищує чутливість ракових клітин до променевої терапії (You H., et al., 2009). Крім того доведено, що ІПП здатні пригнічувати сигнальний шлях [PI3K/AKT/HIF-1α] (Chen M. et al., 2018). Як відомо, гіпоксія активує шлях фосфатидилінозитол-3-кінази (PI3K/AKT), який регулює активацію індукованого гіпоксією фактора 1α (HIF-1α), важливого для виживання клітин у середовищі з дефіцитом кисню. Дослідження показали, що інгібування шляху PI3K/AKT призводить до зниження експресії HIF-1α та сенсибілізації гіпоксичних клітин до апоптозу (Kilic-Eren M., et al., 2013) та підвищуючи таким чином чутливість ракових клітин до променевої терапії. Висновки. Радіосенсибілізуючі властивості ІПП ілюструють плейотропність їх дії та слугують підґрунтям для вивчення доцільності застосування препаратів вказаної групи з метою підвищення чутливості ракових клітин до променевої та хіміопроменевої терапії.

Показати повний опис матеріалу