Нестероїдні протизапальні засоби: терапевтичні та небажані ефекти, шляхи їх оптимізації

Гладких, Ф.В.

Головна сторінка
→
PUBLICATIONS
→
PUBLICATIONS
→
Перегляд матеріалів

dc.contributor.author	Гладких, Ф.В.
dc.date.accessioned	2022-08-23T14:49:11Z
dc.date.available	2022-08-23T14:49:11Z
dc.date.issued	2022-01-25
dc.identifier.citation	Гладких Ф. В. Нестероїдні протизапальні засоби: терапевтичні та небажані ефекти, шляхи їх оптимізації. Вінниця: ТВОРИ, 2022. – 216 с.	uk_UA
dc.identifier.uri	https://doi.org/10.46879/2022.1
dc.identifier.uri	https://pubmed.com.ua/xmlui/handle/123456789/282
dc.description	Гладких Ф. В. Нестероїдні протизапальні засоби: терапевтичні та небажані ефекти, шляхи їх оптимізації. Вінниця: ТВОРИ, 2022. – 216 с. DOI: https://doi.org/10.46879/2022.1	uk_UA
dc.description.abstract	Монографію присвячено експериментальному обґрунтуванню інноваційного підходу до вирішення актуальної проблеми сучасної медицини – оптимізації фармакологічних ефектів нестероїдних протизапальних засобів шляхом їх комбінованого застосування з препаратами, яким притаманні поліфункціональні властивості. Наведено узагальнення результатів власних досліджень ефективності використання кріоконсервованого екстракту плаценти та вінборону з метою послаблення ульцерогенної дії нестероїдних протизапальних засобів. Представлено нові дані щодо посилення терапевтичної ефективності на тлі комбінованого застосування нестероїдних протизапальних засобів та препаратів з політропними фармакологічними властивостями. Монографія буде корисною для широкого кола лікарів-клініцистів, фармакологів, біохіміків, патофізіологів, а також здобувачів закладів вищої освіти медичного, фармацевтичного та біологічного профілів. Таблиць – 43, рисунків – 55, бібліографія – 268 посилань. /// The monograph is focused on the accumulated experimental data regarding the innovative approach to optimization the pharmacological effects of nonsteroidal anti-inflammatory drugs by means of their combined use with drugs that have multifunctional properties. The results of our own research on the effectiveness of the use of cryopreserved placenta extract and vinboron to reduce the ulcerogenic effect of nonsteroidal anti-inflammatory drugs are summarized. New data on enhancement of therapeutic efficacy via the combined use of nonsteroidal anti inflammatory drugs and drugs with pleiotropic pharmacological properties are presented. The monograph will be useful for a wide range of clinicians, pharmacologists, biochemists, pathophysiologists, as well as for medical, pharmacy and biology students. Tables – 43, figures – 55, bibliography – 268 references. Рецензенти: Хайтович М. В. – доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри клінічної фармакології та клінічної фармації Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця; Носівець Д. С. – доктор медичних наук, професор кафедри загальної медицини з курсом фізичної терапії факультету медичних технологій діагностики та реабілітації Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара; Коморовський Р. Р. – доктор медичних наук, професор кафедри внутрішньої медицини № 2 Тернопільського національного медичного університету ім. І.Я. Горбачевського.	uk_UA
dc.description.sponsorship	1. Авраменко АА, Гоженко АИ, Гойдык ВС. Язвенная болезнь (очерки клинической патофизиологии). Одесса: АРТ-В; 2008. 304 с. 2. Автандилов ГГ. Основы количественной патологической анатомии. Москва: Медицина; 2002. 240 с. 3. Алексеенко СА. Современные подходы к профилактике НПВП-гастропатии. Дальневосточный медицинский журнал. 2015;4:123–8. 4. Амелин АВ, Афанасьев ВВ, Стариков ПВ, Богданова НВ, Павлюкова ОС, Лобзин СВ, Корешкина МИ, Лалаян ТВ, Кушниренко ЯН, Шварцман ГИ, Пугачева ЕЛ, Портнягин ИВ, Джулай ИА, Ключева ЕГ, Самарцев ИН, Баринов АН, Живолупов СА. Протокол Экспертного совета Северо-Западного федерального округа Российской Федерации о рациональном подходе к лечению болевого синдрома воспаления в неврологии. Медицинский совет. 2015;7:51–2. DOI: http://doi.org/10.21518/2079-701X-2015-7-51-53 5. Аникин ГС, Стожкова ИВ, Кукес ВГ. Нестероидные противовоспалительные препараты: безопасность с позиции доказательной медицины. Consilium Medicum. 2017;19: 28–32. DOI: https://doi.org/10.26442/2075-1753_19.7.2.28-32 6. Апихтіна ОЛ, Бебешко ВГ, Волошина НО, Гаврилюк АО, Гончарова ВМ, Грищенко МА, Кава ТВ, Кірєєв ІВ, Ковальчук ТС, Кузьменко КО, Лапій ФІ, Лясковський ТМ, Ніженковська ІВ, Петренко ВІ, Серединська НМ, Хайтович МВ, Ховака ВВ, Чоп’як ВВ, Шум СС, Шунько ЄЄ. Державний формуляр лікарських засобів. Випуск тринадцятий. Київ. 2021. 1274 с. 7. Аскаров МБ, Цыпин АБ, Трубицына ИЕ, Иванов ИМ, Онищенко НА. Репаративные процессы при длительно незаживающих язвах желудка у крыс с использованием биорегуляторных пептидов из ткани селезенки. Вестник трансплантологии и искусственных органов. 2008;3:34–8. 8. Аскаров МБ, Шумаков ВИ, Онищенко НА. Мультипотентные мезенхимальные стромальные клетки аутологичного костного мозга ускоряют регенерацию длительно незаживающих язв желудка. Вестник хирургии. 2009.168(2):22–6. 9. Ахмедов ВА, Ноздряков ВА. Современные взгляды на безопасность длительной терапии ингибиторами протонной помпы. Обзор литературы. Российский медицинский журнал. 2017;10:765–7. 10. Балабанцева АП, Клярицкая ИЛ, Цапяк ТА, Григоренко ЕИ. Современные подходы к первичной профилактике гастропатий и энтеропатий, вызванных НПВП. Крымский терапевтический журнал. 2015;3:31–8. 11. Балукова ЕВ. Гастропатия, вызванная НПВП: от понимания механизмов развития до разработки стратегии профилактики и лечения. Российский медицинский журнал. 2017;10:697–702. 12. Бандаренко ПС, Волощук НІ. Дослідження протизапальної та жарознижувальної активності поліморфної модифікації похідного n-(трифлуорометилфеніл)-4-гідрокси-2,2-діоксо-1н-2λ6,1-бензотіазин-3-карбоксаміду у щурів. Вісник Вінницького національного медичного університету. 2021;25(1):27–31. 13. Бесхмельницына ЕА, Покровский МВ, Должиков АА, Автина ТВ, Жернакова НИ, Пересыпкина АА. Исследование анальгетической и противовоспалительной активности нового неопиоидного анальгетика на основе селективного ингибитора ионных каналов TRPA1. Кубанский научный медицинский вестник. 2019;26(1):77–87. https://doi.org/10.25207/1608-6228-2019-26-1-77-87 14. Білаш СМ. Особливості лектиноспецифічності структурних компонентів кардіальної частини шлунку після введення кріоконсервованої плаценти на тлі гострого експериментального запалення. Світ медицини та біології. 2014;2(44):97–100. 15. Бондаренко ОА, Агибалов АН. Лекарственно-индуцированные поражения верхних отделов пищеварительного тракта: профилактика и лечение. Сучасна гастроентерологія. 2019;2(106):55–65. DOI: http://doi.org/10.30978/MG-2019-2-55 16. Булгаков СА. Гексапептид даларгин в клинической гастроэнтерологии: 30-летний опыт применения препарата. Российский журнал гастроэнтерологии, гепатологии, колопроктологии. 2016;3:103–12. 17. Васильев АЮ, Блинов НН, Егорова ЕА. Возможности конусно-лучевой компьютерной томографии в оценке состояния костей и суставов кисти. Радиология-Практика. 2012;6:54–61. 18. Вернигородський СВ. Актуальні питання патоморфологічного вивчення гастропатій, що індуковані нестероїдними протизапальними засобами. Світ медицини та біології. 2014;4(46):186–90. 19. Волощук НІ, Таран ІВ. Вираженість гастротоксичної дії диклофенаку натрію на тлі дефіциту та надлишку гідроген сульфіду в експерименті. Фармакологія та лікарська токсикологія. 2014;4–5(40):17–24. 20. Волощук НІ. Вплив рівня тестостерону у самців щурів на гастртоксичну дію нестероїдних протизапальних засобів. Медичні перспективи. 2010;13(18):9–16. 21. Вялов СС. Противовоспалительная терапия и гастротоксичность: реальные возможности профилактики. Российский медицинский журнал. 2014;22:1644–8. 22. Галушко ЕА, Беленький ДА, Александрова ЕН, Кашникова ЛН. Роль гепсидина в развитии анемии у больных ревматоидным артритом. Начно-практическая ревматология. 2014;52(3):19–24. 23. Гармиш ЕА. Анемия хронического воспаления при ревматоидном артрите: патогенез и выбор терапии. Український ревматологічний журнал. 2016;1(63):39–41. 24. Гацура ВВ. Методы первичного фармакологического исследования биологически активных веществ. Москва: Медицина; 1974. 142 с. 25. Гладких ФВ, Степанюк НГ, Вернигородский СВ. Изучение состояния клеточного гомеостаза слизистой оболочки желудка крыс при фармакотерапии ибупрофеном и его комбинацией с винбороном ревматоидного артрита. Фармация и фармакология. 2016;4(3):68–83. DOI: http://doi.org/10.19163/2307-9266-2016-4-3-68-83 26. Гладких ФВ, Степанюк НГ, Вернигородський СВ. Дослідження апоптозмодулюючих властивостей вінборону при ібупрофен-індукованій гастропатії у щурів з ад’ювантним артритом. Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії. 2016;16(56):30–4. 27. Гладких ФВ, Степанюк НГ, Вернигородський СВ. Макро- та мікроскопічне дослідження впливу 2-феніл-3-карбетокси-4-диметиламінометил-5-оксибензофурану гідрохлориду (вінборону) на гастротоксичність ібупрофену за умов експериментального ревматоїдного артриту у щурів. Траєкторія науки. 2017;10:7001–18. DOI: http://doi.org/10.22178/pos.27-8 28. Гладких ФВ, Степанюк НГ, Студент ВО, Погребенник ЯЯ, Юркевич БЄ. Оцінка ефективності лікування експериментального ревматоїдного артриту ібупрофеном та його комбінацією з вінбороном за даними конусно-променевої комп’ютерної томографії та цифрової рентгенографії задніх кінцівок щурів. Фармакологія та лікарська токсикологія. 2017;1(52):12–24. 29. Гладких ФВ, Степанюк НГ. Вінборон: перший український гастропротектор – агоніст ванілоїдних рецепторів (TRPV1). Фармакологія та лікарська токсикологія. 2016;4–5 (50):20–9. 30. Гладких ФВ, Степанюк НГ. Дослідження шлункової секреції у щурів з ад'ювантним артритом на тлі застосування ібупрофену та його комбінації з вінбороном. Фармакологія та лікарська токсикологія. 2016;3(49):34–40. 31. Гладких ФВ, Степанюк НГ. Експериментальне обґрунтування доцільності застосування вінборону з метою підвищення знеболюючої активності ібупрофену. Актуальні питання фармацевтичної і медичної науки та практики. 2016;3(22):41–48. DOI: http://doi.org/10.14739/2409-2932.2016.3.77934. 32. Гладких ФВ, Степанюк НГ. Сучасні шляхи послаблення ульцерогенності нестероїдних протизапальних засобів: досягнення, невирішені питання та шляхи оптимізації. Запорожский медицинский журнал. 2014;2:82–6. Режим доступу: http://zmj.zsmu.edu.ua/article/view/25437/22932 33. Гладких ФВ, Степанюк НГ. Характеристика протизапальної та знеболюючої активності ібупрофену та його комбінації з вінбороном на моделі ад’ювантного артриту у щурів. Вісник наукових досліджень. 2015;2(79):108–11. DOI: http://doi.org/10.11603/2415-8798.2015.2.5617 34. Гладких ФВ, Степанюк НГ. Характеристика терапевтичного ефекту ібупрофену та його комбінації з вінбороном за даними гематологічних показників на моделі ад’ювантного артриту у щурів. Львівський медичний часопис. 2015;4:64–70. 35. Гладких ФВ, Чиж МО. Антиульцерогенна дія кріоконсервованого екстракту плаценти та ефект впливу низьких температур при ушкодженні травного тракту диклофенаком натрію в експерименті. Східноукраїнський медичний журнал. 2021.9(3):284–94. DOI: https://doi.org/10.21272/eumj.2021;9(3):284-294 36. Гладких ФВ, Чиж МО. Модуляція мелоксикам-індукованих змін секреторної та моторної активності шлунка шляхом застосування кріоекстракту плаценти. Праці Наукового Товариства ім. Т. Г. Шевченка. Медичні науки. 2021;64(1):84–94. DOI: https://doi.org/10.25040/10.25040/ntsh2021.01.08 37. Гладких ФВ, Чиж МО. Нестероїдні протизапальні засоби: сучасне уявлення про механізми ушкодження травного тракту, недоліки препаратів патогенетичного лікування та перспективи біологічної терапії НПЗЗ-індукованої езофагогастроентероколонопатії. Гастроентерологія. 2020;4:253–66. DOI: https://doi.org/10.22141/2308-2097.54.4.2020.216714 38. Гладких ФВ, Чиж МО. Характеристика механізмів протизапальної дії кріоконсервованого екстракту плаценти та диклофенаку натрію за їх нарізного введення. Сучасні медичні технології. 2021;3(50):41–7 DOI: https://doi.org/10.34287/MMT.3(50).2021.8 39. Гладких ФВ. Експериментальне дослідження впливу кріоконсервованого екстракту плаценти на протизапальну активність диклофенаку натрію. Innovative Biosystems and Bioengineering. 2021;5(3):144–52. DOI: https://doi.org/10.20535/ibb.2021.5.3.237505 40. Гладких ФВ. Макроскопічна оцінка протективної дії кріоконсервованого екстракту плаценти при ібупрофен-індукованій гастроентероколонопатії. Гастроентерологія. 2021;55(3):25–32. DOI: https://doi.org/10.22141/2308-2097.55.3.2021.241587 41. Гладких ФВ. Мультимодальная анальгезия: полипрагмазия в обезболивании или рациональное применение нестероидных противовоспалительных средств для предотвращения хронизации боли. Траєкторія науки. 2020;6(7):4009–18. DOI: http://dx.doi.org/10.22178/pos.60-5 42. Гладких ФВ. Оцінка лікувального ефекту комбінованого застосування кріоконсервованого екстракту плаценти та диклофенаку натрію при експериментальному ревматоїдному артриті за гематологічними показниками. Медична наука України. 2021;17(3):15–21. DOI: https://doi.org/10.32345/2664-4738.3.2021.02 43. Гладких ФВ. Превентивно-лечебные стратегии фармакокоррекции гастропатии, индуцированной нестероидными противовоспалительными препаратами. Обзоры по клинической фармакологии и лекарственной терапии. 2017;4:14–23. DOI: http://doi.org/10.17816/RCF15414-23 44. Голованова ЭВ. Защита слизистой желудочно-кишечного тракта от повреждающего действия нестероидных противовоспалительных средств. Клиническая геронтология. 2017;1–2:47–51. 45. Гольцев АН, Юрченко ТН, (ред.), Блажко ЕВ, Бобырева ЛЕ, Гераскина ЛР, Грищенко ВИ, Губина-Вакулик ГИ, Дворник ИЛ, Евтерева ИА, Ждан ВН, Зварич ПР, Капустянская АА, Кузмина ИЮ, Липина ОВ, Ломакова ИВ, Луценко НС, Муризина ИЮ, Плотникова ВН, Прокопюк ВЮ, Прокопенко ОС, Резникова ВА, Строна ВИ, Строна ДВ, Трифанов ВЮ, Феськова АМ, Феськова ИА, Шепитько ВИ, Шепитько КВ. Плацента: криоконсервация, клиническое применение. Харьков: ФОП Бровин А.В.; 2013. 268 с. 46. Грищенко НГ, Грищенко ВИ, Смольянинова ЕИ, Чернишенко ЛГ, Волкова НА. Влияние криоэкстракта плаценты на индукцию суперовуляции у лабораторных мышей с хроническим воспалением яичников. Проблеми кріобіології. 2010;20(3):327–37. 47. Грищенко НГ, Клименко НА, Горголь НИ, Татарко СВ. Влияние криоэкстракта плаценты на течение хронического воспаления яичников у мышей. Медицина сегодня и завтра. 2010;2–3(47–8):7–17. 48. Гріщенко ВІ, Морозова ТФ, Воротілін ОМ, Моісеєв ВО, Гольцнв АМ, Грищенко ОВ, Прокопюк ОС, Оіпіна ОВ, Ходькл ОТ. Приготування та зберігання кріоконсервованої суспензії плаценти для клінічного використання (методичні рекомендації). Харків. 1997. 19 с. 49. Громыко МВ, Грицук АИ. Экспериментальные модели ревматоидного артрита. Проблемы здоровья и экологии. 2012;2(32):115–8. 50. Груздев АК, Ломакин НВ. Ингибиторы циклооксигеназы и антитромбоцитарный эффект ацетилсалициловой кислоты. Селективный подход к нестероидным противовоспалительным средствам в кардиологической практике. Здоров’я України. 2014;10(335):22–3. 51. Губська ОЮ, Кузьмінець АА. НПЗП-ентеротоксичність: фокус на проблему. Сучасна гастроентерологія. 2018;5(103):50–9. DOI: http://doi.org/10.30978/MG-2018-5-50 52. Гулевский АК, Абакумова ЕУ, Моисеева НН, Долгих ОЛ. Влияние фракции пуповинной крови (до 5 кДа) крупного рогатого скота на биохимические показатели крови при экспериментальной субхронической язве желудка крыс. Украинский биохимический журнал. 2008;80(2):120–7. 53. Гулида МО, Мирошниченко EB, Берёзка HИ, Гарячий EB. Применение экстракта плаценты в комплексном лечении больных ревматоидным артритом. Експериментальна і клінічна медицина. 2014;1(62):168–71. 54. Ґанонґ ВФ. Фізіологія людини. Львів: БаК; 2002. 784 с. 55. Дикарева ЕА. Влияние приверженности антисекреторной терапии на риск развития гастропатии, вызванной приемом нестероидных противовоспалительных средств. Вестник Витебского государственного медицинского университета. 2019;18(4):60–6. DOI: https://doi.org/10.22263/2312-4156.2019.4.60 56. Довгань ЕВ. Результаты исследования PRECISION: удалось ли ответить на вопрос, насколько безопасны коксибы в сравнении с «традиционными» нестероидными противовоспалительными препаратами у пациентов с высоким риском развития сердечно-сосудистых осложнений? Современная ревматология. 2017;11(3):129–31. 57. Долгов ВВ, Меньшиков ВВ, (ред.) Клиническая лабораторная диагностика: национальное руководство в 2 т. Москва: ГОЭТАР-Медиа; 2012;1. 928 с.; 2. 808 с. 58. Дроговоз СМ, Белик ГВ, Дем’яненко ДВ, Кудіна ОВ, Мохаммад РД. Скринінг фармакологічних досліджень екстрактів зрідженогазових екстрактів суцвіть липи. Фармацевтичний журнал. 2012;5:94–100. 59. Дроговоз СМ, Марчишин СМ, Щокіна КГ, Козир ГР, Баєва ОО. Експериментальне дослідження фармакологічної активності настоянки настурції на моделі некротичних виразок у щурів. Фармацевтичний журнал. 2011;5:92–5. 60. Дыдыкина ИС, Коваленко ПС. Основные аспекты профилактики и лечения гастропатии НПВП в свете новой идеологии современной медицины. Терапия. 2019;1(27):182–92. DOI: https://doi.org/10.18565/therapy.2019.1.182-192 61. Евсеев МА. Повреждение кишечной трубки нестероидными противовоспалительными препаратами: клиническое значение, патогенез, возможности профилактики. Неврология, нейропсихиатрия, психосоматика. 2013;1–2:79–87. 62. Ефимов АЛ, Сигула БВ, Филаретова ЛП. Острые язвы и эрозии желудочно-кишечного тракта, индуцированные нестероидными ротивовоспалительными препаратами: этиология, патогенез, лечебная тактика. Вестник Российской Военно-Медицинской Академии. 2017;1(57):198–204. Режим доступа: https://www.vmeda.org/wp-content/uploads/2017/04/vestnik1.17.pdf 63. Жариков АЮ, Лоренц СЭ, Бобров ИП, Мазко ОН, Макарова ОГ. Поиск новых молекул олигопептидов для фармакологической коррекции НПВС-индуцированной язвы желудка. Биомедицина. 2019;15(3):90–7. DOI: https://doi.org/10.33647/2074-5982-15-3-90-97 64. Залыгина ЕВ, Подплетня ЕА. Исследование противоязвенной активности густого экстракта незрелых плодов грецкого ореха на модели диклофенак-индуцированной язвы желудка крыс. Актуальні питання фармацевтичної і медичної науки і практики. 2017;7(25): 324–8. DOI: https://doi.org/10.14739/2409- 2932.2017.3.113620 65. Западнюк ИП, Западнюк ВИ, Захария ЕА. Лабораторные животные: разведение, содержаний использование в эксперименте. Київ: Вища школа; 1983. 383 с. 66. Звягинцева ТД, Чернобай АИ. Синдром избыточного бактериального роста: современные подходы к лечению. Семейная медицина. 2013.4(48):31–8. 67. Камышников ВС. Справочник по клинико-биохимическим исследованиям и лабораторной диагностике. Москва: МЕДпресс-информ; 2009. 896 с. 68. Капустянська АА. Застосування препарату «Кріоцелл-кріоекстракт плаценти» в комплексному лікуванні загострення подагричного артриту з метаболічним артритом. Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії. 2010;10(30):54–8. 69. Каратеев АЕ, Насонов ЕЛ, Ивашкин ВТ, Мартынов АИ, Яхно НН, Арутюнов ГП, Алексеева ЛИ, Абузарова ГР, Евсеев МА, Кукушкин МЛ, Копенкин СС, Лила АМ, Лапина ТЛ, Новикова ДС, Попкова ТВ, Ребров ВП, Скоробагатых КВ, Чичасова НВ. Ассоциация ревматологов России, Российское общество по изучению боли, Российская гастроэнтерологическая ассоциация, Российское научное медицинское общество терапевтов, Ассоциация травматологов-ортопедов России, Российская ассоциация паллиативной медицины. Рациональное использование нестероидных противовоспалительных препаратов. Клинические рекомендации. Научно-практическая ревматология. 2018;56:1–29. DOI: http://doi.org/10.14412/1995-4484-2018-1-29 70. Каратеев АЕ, Насонов ЕЛ, Раденска-Лоповок СГ. Эффективность висмута трикалия дицитрата (де-нола) при гастропатиях, индуцированных нестероидными противовоспалительными препаратами: открытое контролируемое 4-недельное исследование. Терапевтический архив. 2005;2:45–9. 71. Каратеев АЕ, Успенский ЮП, Пахомова ИГ, Насонов ЕЛ. Краткий курс истории НПВП. Научно-практическая ревматология. 2012.52(3):101–16. 72. Каратеев АЕ. Использование нестероидных противовоспалительных препаратов в реальной клинической практике: новые возможности. Consilium Medicum. 2018;20(9):88–94. DOI: http://doi.org/10.26442/2075-1753_2018.9.88-94 73. Каратеев АЕ. Количественная и качественная оценка риска осложнений при использовании нестероидных противовоспалительных препаратов как основа формирования рекомендаций по их контролю и профилактике. Современная ревматология. 2014;1:64–72. 74. Каратеев АЕ. Модификация традиционных НПВП как метод повышения их безопасности и удобства использования. Российский медицинский журнал. 2015;7:392–6. 75. Каратеев АЕ. На пути к созданию новой генерации нестероидных противовоспалительных препаратов: амтолметин гуацил. Современная ревматология. 2014;2:83–9. 76. Клярицкая ИЛ, Балабанцева АП, Фурсова ВА. Энтеропатии, индуцированные приемом нестероидных противовоспалительных препаратов. Крымский терапевтический журнал. 2014;1:38–4. 77. Ковалев ГА, Высеканцев ИП, Ищенко ИО, Абрафикова ЛГ, Олефиренко АА, Сандомирский БП. Влияние криоконсервированной сыворотки кордовой крови и экстракта плаценты на заживление холодовых ран. Проблемы криобиологии и криомедицины. 2015;25(1):57–66. 78. Кондаков ИИ, Юрченко ТН. Морфологические аспекты действия криоконсервированной плаценты при экспериментальном атеросклерозе. Вестник неотложной и восстановительной медицины. 2012;13(1):68–71. 79. Королюк МА, Иванова ЛИ, Майорова ИГ, Токарев ВЕ. Метод определения активности каталазы. Лабораторное дело. 1988;1:16‒9. 80. Костюк ВА, Потапович АИ, Ковалёва ЖВ. Простой и чувствительный метод определения активности супрокиддисмутазы, основанный на реакции окисления кверцетина. Вопросы медицинской химии. 1990;2:88–91. 81. Кріль ІЙ, Гаврилюк АМ, Стойка РС, Чоп’як ВВ, Кіт ЮЯ. Характеристика ензиматичної активності та білкового складу сироватки крові щурів за умови індукованого імунізацією запалення суглобів. Експериментальна та клінічна фізіологія та біохімія. 2014;2:15–23. 82. Курсов СВ, Никонов ВВ. Циклооксигеназа: физиологические эффекты, действие ингибиторов и перспективы использования парацетамола. Неотложная медицинская помощь. 2016;5(76):27–35. DOI: https://doi.org/10.22141/2224-0586.5.76.2016.76430 83. Лазебник ЛБ, Белова ГВ. Систематизирующая классификация мультифокальных повреждений слизистой оболочки пищеварительного тракта нестероидными противовоспалительными (НПВП) и антитромботическими (АТП) препаратами («Московская классификация»). Экспериментальная и клиническая гастроэнтерология. 2018;(3):19–27. 84. Лазебник ЛБ, Голованова ЕВ, Алексеенко СА, Бакулина НВ, Барановский АЮ, Белова ГВ, Бордин ДС, Вьючнова ЕС, Гайдукова ИЗ, Гимаева ЗФ, Кашкина ЕИ, Козлова ИВ, Кокорин ВА, Лапина ЕД, Ли ЕД, Мигуськина ЕИ, Мирончев ОВ, Онучина ЕВ, Охлобыстин АВ, Пасечников ВД, Пахомова ИГ, Позднякова ОЮ, Путинцева ИВ, Сарсенбаева АС, Свиридова ТН, Симаненков ВИ, Симонова ЖГ, Ситкин СИ, Ткаченко ЕИ, Туркина СВ, Хабарова ЮА, Шевяков МА, Яковенко ЭП, Яковлев АА, Янковая ТН. Рекомендации по профилактике и лечению эзофаго-гастро-энтеро-колопатий, индуцированных нестероидными противовоспалительными препаратами. Экспериментальная и клиническая гастроэнтерология. 2018;(3):4–18. DOI: https://doi.org/10.31146/1682-8658-ecg-151-3-4-18 85. Лесная ОА, Русанова ЕИ, Прокофьева ЕБ, Фрейре да Силва Т. Рациональное использование НПВС в соответствии с клиническими рекомендациями и данными последних исследований. Трудный пациент. 2019;17(10):31–4. DOI: https://doi.org/10.24411/2074-1995-2019-10072 86. Липатова ТЕ, Дудаева НГ. Современная стратегия диагностики и лечения НПВП-индуцированной энтеропатии у пожилых пациентов. Саратовский научно-медицинский журнал. 2015;11(1):52–6. 87. Лихицкий АА. Влияние криоконсервированной плацентарной ткани на остеогенез в эксперименте при переломе нижней челюсти. Клiнiчна стоматологія. 2016;1(14):37–41. 88. Лоренц СЕ, Жариков АЮ, Мазко ОН, Макарова ОГ, Кореновский ЮВ, Поповцева АВ, и др. Влияние пептидного комплекса тканей почек свинины на показатели свободнорадикального окисления и экспрессию ЦОГ-1,2 при экспериментальной гастропатии. Экспериментальная и клиническая гастроэнтерология. 2018;154(6):81–5. 89. Луценко НС, Прокопюк ОС, Бондаренко ИА, Гераскина ЛР, Евтарева ИА. Применение криоконсервированной плацентарной ткани при изоиммунизации беременных женщин. Проблемы криобиологии. 2008;18(3):316–8. 90. Маев ИВ, Андреев ДН, Дичева ДТ, Жиляев ЕВ. Новые представления о гастропатии, ассоциированной с применением нестероидных противовоспалительных препаратов. Consilium Medicum. 2017;19(8):110–5. DOI: http://doi.org/10.26442/2075-1753_19.8.110-115 91. Маев ИВ, Андреев ДН, Дичева ДТ. Гастропатия, вызванная нестероидными противовоспалительными средствами: патогенетически обоснованные подходы к профилактике и терапии. Pharmatec. 2016;2:49–54. 92. Миронов АН, (ред.), Бунятян НД, Васильев АН, Верстакова ОЛ, Журавлева МВ, Лепахин ВК, Коробов НВ, Меркулов ВА, Орехов СН, Сакоева ИВ, Утешев ДБ, Яворский АН. Руководство по проведению доклинических исследований лекарственных средств. Часть І. Москва: Гриф и К; 2012. 944 с. 93. Миронов НЮ, Чурюканов ВВ. Ванилоидные рецепторы: структура, участие в регулировании функций организма, фармакология, терапевтический потенциал. Экспериментальная и клиническая фармакология. 2006; 69(5):55–69. 94. Мороз ЕВ, Каратеев АЕ. Ребамипид: эффективная медикаментозная профилактика НПВП-энтеропатии возможна. Современная ревматология. 2016;4:97–105. 95. Мыш ВГ. Секреторная функция желудка и язвенная болезнь. Новосибирск: Наука; 1987. 175 с. 96. Насадюк ХМ. Біохімічна характеристика та підходи до застосування екстрактів плаценти в медичній практиці. З турботою про жінку. 2013;4(43):54–6. 97. Новиков ВЕ, Крюкова НО, Новиков АС. Гастропротекторные свойства мексидола и гипоксена. Экспериментальная и клиническая фармакология. 2010;73(5):15–8. 98. Олещук ОМ, Чорномидз АВ. Значення системи оксиду азоту у функціонуванні шлунка в нормі та при патології. Медична та клінічна хімія. 2016;18(2):84–95. DOI: https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681X.2016.v0.i2.6679 99. Плотникова ЕЮ. Актуальность антацидов и альгинатов в лечении заболеваний пищеварительной системы. Терапевт. 2015;2:58–64. 100. Подольський ВВ, Подольський ВВ. Перекисне окислення ліпідів як прояв оксидативного стресу в організмі жінок із змінами репродуктивного здоров’я на тлі соматоформних захворювань із порушеннями вегетативного гомеостазу. Акушерство та гінекологія. 2017;2:98–104. DOI: https://doi.org/10.11603/24116-4944.2017.2.8095 101. Подплетная ЕА, Мамчур ВЙ. Механизмы гастродуоденотоксичности нестероидных противовоспалительных средств. Журнал Академии медицинских наук Украины. 2005;1:47–62. 102. Поленов СА. Эффекторная функция афферентных нейронов. Российский журнал гастроэнтерологии, гепатологии, колопроктологии. 2001;11(4):44–51. 103. Попов ОС, Шебеко СК, Зупанець ІА, Шаламай АС. Дослідження впливу препарату «Диклокор» на спонтанну больову реакцію в експерименті. Фармакологія та лікарська токсикологія. 2016;1(47):97–101. 104. Попова ЛН. Как изменяются границы вновь образующегося эпидермиса при заживлении ран. Автореф. дисс. Воронеж. 1942; 18 с. 105. Прокопюк ВЮ, Трифонов ВЮ, Прокопюк ОС, Черемський АК, Зуб ЛІ. Клінічна ефективність прегравідарної підготовки жінок з антифосфоліпідним синдромом. Педіатрія, акушерство та гінекологія. 2011;(2):78–81. 106. Раскина ТА, Ушаков АВ. Оценка состояния костной ткани методом компьютерной томографии у больных ревматоидным артритом. Научно-практическая ревматология. 2002;1:20–2. 107. Рєпін МВ, Марченко ЛМ, Говоруха ТП, Васькович АМ, Строка ВІ, Кондаков ІІ, Брусенцов ОФ. Вплив попереднього введення кріоекстрактів плаценти різного походження на морфофункціональний стан нирок щурів при моделюванні гострої ниркової недостатності. Експериментальна і клінічна медицина. 2017;2(75):37–43. 108. Розанова СЛ, Науменко ЕИ, Розанова ЕД, Нардид ОА. Изменение антиоксидантных свойств экстрактов плаценты человека после замораживания. Проблемы криобиологии. 2010;20(3):288–95. 109. Рыболовлев ЮР, Рыболовлев РС. Дозирование веществ для млекопитающих по константам биологической активности. Доклады АН СССР. 1979;247(6):1513–6. 110. Сандлер ЮГ, Винницкая ЕВ, Салиев КГ, Хомерики СГ, Хайменова ТЮ. Лекарственные поражения печени, индуцированные нестероидными противовоспалительными препаратами: лекция и клиническое наблюдение. Альманах клинической медицины. 2019;47(6):579–91. DOI: http://doi.org/10.18786/2072-0505-2019-47-060 111. Саратиков АС, Венгеровский АИ, Прищепт ТП. Адъювантная болезнь (морфология, патогенез, экспериментальная терапия). Томск: Издательство Томского университета; 1983. 101 с. 112. Сатыбалдыев АМ, Каратеев АЕ. Что безопаснее для желудочно-кишечного-тракта – коксибы или мелоксикам? Современная ревматология. 2017;11(1):72–8. 113. Свінцицький АС. Гепатотоксичність та шляхи її подолання при застосуванні нестероїдних протизапальних препаратів. Здоров’я України. 2014;4:54–5. 114. Свінцицький АС. Механізми терапевтичної ефективності та побічної дії нестероїдних протизапальних препаратів. Практикуючий лікар. 2012;(4):5–12. Режим доступу: https://plr.com.ua/index.php/journal/article/view/540 115. Сигидин ЯА, Шварц ГЯ, Арзамасцев АП, Либерман СС. Лекарственная терапия воспалительного процесса: экспериментальная и клиническая фармакология противовоспалительных препаратов: монография. Москва: Медицина; 1988. 240 с. 116. Смирнов АВ. Рентгенологическая диагностика изменений в костях и суставах стоп при ревматических заболеваниях. Consilium medicus. 2005;7 (8):608–13. 117. Степанюк ГІ, Пентюк ОО, Піскун РП, Сапегін ІД, Станіславчук МА, Степанюк НГ, Черешнюк ІЛ, Дякова ОВ, Пашинська ОС, Коньков ДГ, Гордійчук АБ, Горбатюк СМ, Шевчук ТІ, Побережець ОЛ, Булавенко ОВ, Степанюк АГ, Скоромна НМ, Ременюк ОВ. Вінборон – лікарський засіб з політропними фармакологічними властивостями: монографія. Вінниця: Континент-Прим; 2007. 243 с. 118. Степанюк НГ, Томашевський АВ, Степанюк АГ, Коваль ВС. Характеристика гастропротекторної дії корвітину на моделі аспіринової гастропатії. Теоретична і експериментальна медицина. 2006;1:70–3. 119. Стефанов ОВ, (ред.), Літвінова НВ, Філоненко-Патрушева МА, Французова СБ, Храпак ВВ. Доклінічні дослідження лікарських засобів: методичні рекомендації. Київ: Авіцена; 2001. 527 с. 120. Сулаева ОН, Уоллес ДжЛ. Новая стратегия гастроинтестинальной протекции с использованием газообразных медиаторов. Российский журнал гастроэнтерологии, гепатологии, колопроктологии. 2016;3:17–23. 121. Сумбаев ВВ, Ясинская ИМ. Влияние ДДТ на активность синтазы оксида азота в печени, легких и головном мозге. Современые проблемы токсикологии. 2000;3:3–7. 122. Ткач СМ, Сизенко АК. Эффективность ингибиторов протонной помпы в профилактике и лечении НПВП-гастропатий с позиций доказательной медицины. Український терапевтичний журнал. 2012;1:93–102. 123. Томаш ОВ, Руденко НН, Юренко ЕА. Антисекреторная терапия в реальной клинической практике: от привычных стереотипов к доказательным стандартам. Украинский терапевтический журнал. 2011;2:103–14. 124. Тринус ФП, Мохорт НА, Клебанов БМ. Нестероидные противовоспалительные средства: монграфия. Киев: Здоров’я; 1975. 239 с. 125. Трудолюбова МТ, Ореховича ВН. Количественное определение ДНК и РНК в субклеточных фракциях клеток животных. Современные методы в биохимии. Москва. Медицина, 1977:313–16. 126. Успенский ЮП, Барышникова НВ, Орлов ОЮ, Александрова ЮА. НПВП-ассоциированная патология желудочно-кишечного тракта: выбор препарата, тактика ведения пациентов. Справочник врача поликлиники. 2014;8:42–7. 127. Фоменко ІС. Вплив нестероїдних протизапальних препаратів на показники систем NO та H2S в слизовій оболонці товстої кишки. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. 2015;18(1):45–7. 128. Хасина ЭИ, Моисеенко ЛИ. Протективное действие пектина из амаранта багряного при гастропатии, индуцированной нестероидными противовоспалительными препаратами. Тихоокеанский медицинский журнал. 2013;(2):18–21. 129. Циммемман ЯС. Язвенная болезнь: критический анализ современного состояния проблемы. Вестник клуба панкреатологов. 2019;1:53–62. DOI: https://doi.org/10.33149/vkp.2019.01.08 130. Циммерман ЯС. Поражение желудка, индуцированное приемом нестероидных противовоспалительных препаратов (НПВП): НПВП-гастрит или НПВП-гастропатия? Клиническая фармакология и терапия. 2018,27(1):1–8. 131. Чайка АВ, Черетаев ИВ, Хусаинов ДР. Методы экспериментального доклинического тестирования анальгетического действия различных факторов на лабораторних крысах и мышах. Учёные записки Крымского федерального университета им. В.И. Вернадского. 2015;1(67):161–73. 132. Шевченко НО, Сомова КВ, Воліна ВВ, Прокопюк ВЮ, Прокопюк ОС. Динаміка активності та тривалості функціонування кріоконсервованих крі-оекстракту, клітин та фрагментів плаценти в організмі експериментальних тварин. Morphologia. 2016;10(2):93–8. 133. Шекунова ЕВ. Кашкин ВА, Мужикян АА, Макарова МН, Макаров ВГ. Сравнительный анализ двух экспериментальных моделей хронического артрита у крыс. Экспериментальная и клиническая фармакология. 2016;79(10):22–8. 134. Шепитько КВ, Шепитько ВИ, Юрченко ТН, Строна ВИ. Влияние криоконсервированной плацентарной ткани на течение стабильной стенокардии. Вестник неотложной и восстановительной медицины. 2012;13(1):146–9. 135. Шепітько КВ. Дослідження ступеня зв'язування лектинів у слизовій оболонці дванадцятипалої кишки при введенні кріоконсервованої плаценти на тлі гострого асептичного запалення очеревини у щурів. Клінічна анатомія та оперативна хірургія. 2015;14(1):57–61. 136. Шепітько КВ. Характеристика гемомікроциркуляторного русла слизової оболонки дванадцятипалої кишки при трансплантації кріоконсервованої плаценти на тлі гострого асептичного запалення очеревини у щурів. Світ медицини та біології. 2015;2(49):151–5. 137. Шматенко ОП, Бєлозьорова ОВ. Щодо сучасної класифікації нестероїдних протизапальних засобів для забезпечення потреб військовослужбовців збройних сил України. Медичний форум. 2015;4:24–9. 138. Шостак НА, Клименко АА, Демидова НА, Аничков ДА. Безопасность селективных нестероидных противовоспалительных препаратов: анализ данных последних лет. Клиницист. 2020;14(1–2):91–9. DOI: https://doi.org/10.17650/1818-8338-2020-14-1-2-91-99 139. Щокіна КГ. Експериментальне обґрунтування раціонального вибору сучасних і перспективних препаратів з протизапальною. Автореф. дис. Харків. 2006. 17 с. 140. Яковлєва ЛВ, Тітова ОО. Дослідження асортименту групи лікарських засобів НПЗЗ на фармацевтичному ринку в Україні за період 2014–2018 років. Фармацевтичний журнал. 2019;4:41–51. DOI: https://doi.org/10.32352/0367-3057.4.19.05 141. Яковлєва ЛВ, Ткачова ОВ, Бутко ЯО, Лар’яновська ЮБ. Експериментальне вивчення нових препаратів для місцевого лікування ран. Методичні рекомендації. Київ. Державний експертний центр МОЗ України; 2013. 52 с. 142. Яременко ОБ, Микитенко ГМ. Нові можливості підвищення безпеки лікування нестероїдними протизапальними препаратами: у фокусі захист шлунково-кишкового тракту, нирок та суглобів. Здоров’я України. 2016;2:56–8. 143. Ярушкина НИ, Подвигина ТТ, Филаретова ЛП. Участие ванилоидных рецепторов 1 типа в защитных и патологических механизмах в желудке при действии ульцерогенных стимулов. Интегративная физиология. 2021;2(2):147–56. DOI: https://www.doi.org/10.33910/2687-1270-2021-2-2-147-156 144. Al-Ekrish AA, Ekram M. A comparative study of the a acuracy and reliability of multidetector computed tomography and cone beam computed tomography in the assessment of dental implant site dimension. Dentomaxillofacial Radiollogy. 2011;40: 67–75. DOI: https://doi.org/10.1259/dmfr/27546065 145. Almaghrabi S, Geraghty D, Ahuja K, Adams M. Inhibition of platelet aggregation by vanilloid-like agents is not mediated by transient receptor potential vanilloid-1 channels or cannabinoid receptors. Clinical and Experimental Pharmacology and Physiology. 2016;43(6):606–11. DOI: https://doi.org/10.1111/1440-1681.12569 146. Andersen JT, Mastrogiannis D, Andersen NL. Petersen M, Broedbaek K, Cejvanovic V, Nielsen TK, Poulsen HE, Jimenez-Solem E. Diclofenac/misoprostol during early pregnancy and the risk of miscarriage: a Danish nationwide cohort study. Archives of Gynecology and Obstetrics. 2016;294(2):245–50. DOI: https://doi.org/10.1007/s00404-015-3966-9 147. Asakawa T, Matsushita S. Сoloring condition of thiobarbituric acid test for detecting lipid hydroperoxides. Lipids. 1980;15(3):137–40. 148. Aurell Y, Malac M, Forslind K. Work in progress: cone beam computed tomography (CBCT or extremity CT) – a new tool for evaluation of erosions in patients with rheumatoid arthritis. European Society of Musculoskeletal Radiology. 2014. DOI: https://www.doi.org/10.1594/essr2014/P-0028 149. Aziz I, Tornblom H, Simren M. Small intestinal bacterial overgrowth as a cause for irritable bowel syndrome: guilty or not guilty? Current opinion in gastroenterology. 2017;33(3):196–202. DOI: https://doi.org/10.1097/MOG.0000000000000348 150. Barinov E, Sulaieva O, Lyakch Y, Guryanov V, Kondratenko P, Radenko Y. Platelet aggregation measurement for assessment of hemostasis failure mechanisms in patients with gastroduodenal ulcer bleeding. Clinical and Experimental Gastroenterology. 2013;6:139–148. DOI: https://doi.org/10.2147/CEG.S45685 151. Ben-Bassat J, Peretz E, Sulman FG. Analgesimetry and ranking of analgesic drugs by the receptacle method. Archives Internationales de Pharmacodynamie et de Therapie. 1959;122:434–47. 152. Bielsa-Fernandez MV, Tamayo-de la Cuesta JL, Lizarraga-Lopez J, Remes-Troche JM, Carmona-Sanchez R, Aldana-Ledesma JM, Avendano-Reyes JM, Ballesteros-Amozorrutia MA, De Arino M, de Giau-Triulzi L, Flores-Rendon R, Huerta-Guerrero H, Gonzalez-Gonzalez JA, Hernandez-Guerrero A, Murcio-Perez E, Jaquez-Quintana JO, Meixueiro-Daza A, Nogueira-de Rojas JR, Rodriguez-Hernandez H, Santoyo-Valenzuela R, Solorzano-Olmos SC, Uscanga-Dominguez LF, Zamarripa-Dorsey F. The Mexican consensus on the diagnosis, treatment, and prevention of NSAID-induced gastropathy and enteropathy. Revista de Gastroenterologia de Mexico. 2020;85(2):190–206. DOI: https://doi.org/10.1016/j.rgmxen.2019.11.001 153. Bjarnason I, Scarpignato C, Holmgren E, Olszewski M, Rainsford KD, Lanas A. Mechanisms of damage to the gastrointestinal tract from nonsteroidal anti-inflammatory drugs. Gastroenterology. 2018;154(3):500–14. DOI: https://doi.org/10.1053/j.gastro.2017.10.049 154. Bjarnason I, Takeuchi K. Intestinal permeability in the pathogenesis of NSAID-induced enteropathy. Journal of Gastroenterology. 2009;44:23–9. DOI: https://doi.org/10.1007/s00535-008-2266-6 155. Blackler RW, Gemici B, Manko A, Wallace JL. NSAID-gastroenteropathy: new aspects of pathogenesis and prevention. Current Opinion in Pharmacology. 2014;19:11–6. DOI: https://doi.org/10.1016/j.coph.2014.05.008 156. Blackler RW, Palma GDe, Manko A, Da Silva GJ, Flannigan KL, Bercik P, Surette MG, Buret AG, Wallace JL. Deciphering the pathogenesis of NSAID enteropathy using proton pump inhibitors and a hydrogen sulfide-releasing NSAID. American Journal of Physiology-Gastrointestinal and Liver Physiology. 2015;308:994–1003. DOI: https://doi.org/10.1152/ajpgi.00066.2015 157. Bligh EG, Dyer WI. A rapid method of total lipid extraction and purification. Canadian Journal of Biochemistry and Physiology. 1959;37(8):911–7. 158. Cassaro M, Rugge M, Tieppo C, Giacomelli L, Velo D, Nitti D, Farinati F. Indefinite for non-invasive neoplasia lesions in gastric intestinal metaplasia: the immunophenotype. Journal of Clinical Pathology. 2007;60(6):615–21. DOI: http://doi.org/10.1136/jcp.2006.040386 159. Castellsague J, Riera-Guardia N, Calingaert B, Varas-Lorenzo C, Fourrier-Reglat A, Nicotra F, Sturkenboom M, Perez-Gutthann S. Safety of Non-Steroidal Anti-Inflammatory Drugs (SOS) Project. Individual NSAIDs and upper gastrointestinal complications: a systematic review and meta-analysis of observational studies (the SOS project). Drug Safety. 2012;1.35(12):1127–46. DOI: http://doi.org/10.2165/11633470-000000000-00000 160. Chen Y, Xu W, Yang H, Shao M, Xu S, Deng J, Gao X, Liu H, Shuai Z, Xu S, Pan F. Serum Levels of Hepcidin in Rheumatoid Arthritis and Its Correlation with Disease Activity and Anemia: A Meta-analysis. Immunological Investigations. 2021;50(2–3):243–58. DOI: https://doi.org/10.1080/08820139.2020.1742731 161. Chuan-Guo G, Wai KL. Potential strategies in the prevention of nonsteroidal anti-inflammatory drugs-associated adverse effects in the lower gastrointestinal tract. Gut Liver. 2020;14(2):179–89. DOI: https://doi.org/10.5009/gnl19201 162. Colucci R, Pellegrini C, Fornai M, Tirotta E, Antonioli L, Renzulli C, Ghelardi E, Piccoli E, Gentile D, Benvenuti L, Natale G. Pathophysiology of NSAID-associated intestinal lesions in the rat: luminal bacteria and mucosal inflammation as targets for prevention. Frontiers in pharmacology. 2018;9:1–14. DOI: https://doi.org/10.3389/fphar.2018.01340 163. Cornicelli JA, Kaimal V. Rheumatoid arthritis: preclinical imaging therapeutic potential. European Pharmaceutical Contractor. 2011;11: 149. Режим доступа: http://www.samedanltd.com/magazine/11/issue/149/article/2898 164. Dillon CT, Hambley TW, Kennedy BJ. et al. Gastrointestinaltoxicity, antiinflammatory activity, and superoxide dismutaseactivity of copper and zinc complexes of the antiinflammatorydrug indomethacin. Chemical Research in Toxicology. 2003;16:28–37. DOI: https://doi.org/10.1021/tx020078o 165. Domotor A. Сapsaicin-sensitive afferentation and human gastrointestinal tract. Dissertation. Pеcs. 2014. 66 р. 166. Donati M, Conforti A, Lenti MC, Capuano A, Bortolami O, Motola D, Moretti U, Vannacci A, Rafaniello C, Vaccheri A, Arzenton E, Bonaiuti R, Sportiello L, Leone R; DILI-IT Study Group. Risk of acute and serious liver injury associated to nimesulide and other NSAIDs: data from drug-induced liver injury case-control study in Italy. British Journal of Clinical Pharmacology. 2016;82(1):238–48. DOI: https://doi.org/doi:10.1111/bcp.12938 167. Endo H, Sakai E, Kato T. et al. Small bowel injury in low-dose aspirin users. Journal of Gastroenterology. 2015;50:378–86. DOI: https://doi.org/10.1007/s00535-014-1028-x 168. Fereidoni M, Ahmadiani A, Semnanian S, Javan M. An accurate and simple method for measurement of paw edema. Journal of Pharmacological and Toxicological Methods. 2000;43(1):11–4. DOI: http://doi.org/10.1016/s1056-8719(00)00089-7 169. Fornai M, Colucci R, Antonioli L. Effects of esomeprazole on healing of nonsteroidal anti-inflammatory drug (NSAID)-induced gastric ulcers in the presence of a continued NSAID treatment: Characterization of molecular mechanisms. Pharmacological Research. 2011;63(1):59–67. DOI: https://doi.org/10.1016/j.phrs.2010.10.013 170. Freund J. Some aspects of active immunization. Annual Review of Microbiology. 1947;1:291–308. 171. Frias B, Merighi A. Capsaicin, nociception and pain. Molecules. 2016;21(6)797:1–33. DOI: https://doi.org/10.3390/molecules21060797 172. Fukushima K, Aoi Y, Kato S, Takeuchi K.Gastro-protective action of lafutidine mediated by capsaicinsensitive afferent neurons without interaction with TRPV1 and involvement of endogenous prostaglandins. World Journal of Gastroenterology. 2006;12(19):3031–7. DOI: https://doi.org/10.3748/wjg.v12.i19.3031 173. Garcia Rodriguez LA, Barreales Tolosa L. Risk of upper gastrointestinal complications among users of traditional NSAIDs and COXIBs in the general population. Gastroenterology. 2007;132(2):498–506. DOI https://doi.org/10.1053/j.gastro.2006.12.007 174. Garg A, Shoeb A, Subramanya Moodahadu L, Sharma A, Gandhi A, Akku S. Amtolmetin: a reappraisal of NSAID with gastroprotection. Hindawi Publishing Corporation. Arthritis. 2016; Article ID: 7103705:1–5. DOI: https://doi.org/10.1155/2016/7103705 175. Gemici B, Elsheikh W, Feitosa K.B, Costa SK, Muscara MN, Wallace JL. H2S-releasing drugs: anti-inflammatory, cytoprotective and chemopreventative potential. Nitric Oxide. 2015;46:25–31. DOI: https://doi.org/10.1016/j.niox.2014.11.010 176. Geppetti P, Holzer P. Neurogenic Inflammation. CRC Press Inc., U.S., London. 1996. 338 р. 177. Geppetti P, Trevisani M. Activation and sensitisation of the vanilloid receptor: role in gastrointestinal inflammation and function. British Journal of Pharmacology. 2004;141:1313–20. DOI: https://doi.org/10.1038/sj.bjp.0705768 178. Gromova OA, Torshin IYu, Dibrova EA, Karimova IM, Gilels AV, Kustova EV. World-wide experience of the use of placental extracts: results of clinical and experimental studies. Review. Plastic Surgery and Cosmetology. 2011;(3):385–576. 179. Grosser T, Ricciotti E, Fitz Gerald GA. The cardiovascular pharmacology of nonsteroidal anti-inflammatory drugs. Trends in Pharmacological Sciences. 2017;38(8):733–48. DOI: https://doi.org/10.1016/j.tips.2017.05.008 180. Gulmez SE, Larrey D, Pageaux GP, Lignot S, Lassalle R, Jove J, Gatta A, McCormick PA, Metselaar HJ, Monteiro E, Thorburn D, Bernal W, Zouboulis-Vafiadis I, de Vries C, Perez-Gutthann S, Sturkenboom M, Benichou J, Montastruc JL, Horsmans Y, Salvo F, Hamoud F, Micon S, Droz-Perroteau C, Blin P, Moore N. Transplantation for acute liver failure in patients exposed to NSAIDs or paracetamol (acetaminophen): the multinational case-population SALT study. Drug Safety. 2013;36(2):135–44. DOI: https://doi.org/10.1007/s40264-012-0013-7 181. He Z, Wei G, Li N, Niu M, Gong S, Wu G, Wang T, Jiang Y, Chen P. Correction to: CCR2 and CCR5 promote diclofenac-induced hepatotoxicity in mice. Naunyn-Schmiedeberg's Archives of Pharmacology. 2020;393(9):1777–8. DOI: https://doi.org/10.1007/s00210-020-01909-y 182. Helyes Z, Szabo A, Nemeth J, Jakab B, Pinter E, Banvolgyi A, Kereskai L, Keri G, Szolcsanyi J. Antiinflammatory and analgesic effects of somatostatin released from capsaicin-sensitive sensory nerve terminals in a Freund's adjuvantinduced chronic arthritis model in the rat. Arthritis and Rheumatology. 2004; 5(5):1677–85. DOI: https://doi.org/10.1002/art.20184 183. Hladkykh FV, Chyzh MO, Manchenko AO, Belochkіna IV, Mikhailova IP. Effect of cryopreserved placenta extract on some biochemical indices of therapeutic efficiency and toxicity of diclofenac sodium in adjuvant-induced experimental arthritis. Pharmacy and Pharmacology. 2021;9(4):278–93. DOI: https://doi.org/10.19163/2307-9266-2021-9-4-278-293 184. Hladkykh FV. The characteristics of the mechanisms of anti-ulcerogenic action of vanilloid receptor agonists (TRPV1) on the model of gastropathy induced by acetylsalicylic acid. Pharmacy and pharmacology. 2017;5(3):283–301. DOI: http://doi.org/10.19163/2307-9266-2017-5-3-283-301. 185. Hladkykh FV. The effect of meloxicam and cryopreserved placenta extract on initial inflammatory response (an experimental study). Ceska a Slovenska Farmacie. 2021; 70 (5): 179–85. 186. Holzer P. Local effector functions of capsaicin-sensitive sensory nerve endings: involvement of tachykinins, calcitonin gene-related peptide and other neuropeptides. Neuroscience. 1988;24:739–68. DOI: https://doi.org/10.1016/0306-4522(88)90064-4 187. Holzer P. Neural emergency system in the stomach. Gastroenterology. 1998; 114: 823–39. DOI: https://doi.org/10.1016/S0016-5085(98)70597-9 188. Holzer P. Transient receptor potential (TRP) channels as drug targets for diseases of the digestive system. Pharmacology and Therapeutics. 2011;131(1):142–70. DOI: https://doi.org/10.1016/j.pharmthera.2011.03.006 189. Horie S, Yamamoto H, Michael GJ, Uchida M, Belai A, Watanabe K, Priestley JV, Murayama T. Protective role of vanilloid receptor type 1 in HCL-induced gastric mucosal lesions in rats. Scandinavian Journal of Gastroenterology. 2004;4:303–12. DOI: https://doi.org/10.1080/00365520103008647 190. Jancso N, Jancso-Gabor A, Szolcsanyi J. Direct evidence for neurogenic inflammation and its prevention by denervation and by pretreatment with capsaicin. British Journal of Pharmacology and Chemotherapy. 1967;31(1):138–51. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1476-5381.1967.tb01984.x 191. Jarosz M, Szkaradek N, Marona H, Nowak G, Młyniec K, Librowski T. Received:Evaluation of anti-inflammatory and ulcerogenic potential of zinc-ibuprofen and zinc-naproxen complexes in rats. Inflammopharmacol. 2017;25(6):653–63. DOI: http://doi.org/10.1007/s10787-017-0361-0 192. Johansson ME, Sjovall H, Hansson GC. The gastrointestinal mucus system in health and disease. Nature Reviews Gastroenterology and Hepatology. 2013;10(6):352–61. DOI: https://doi.org/10.1038/nrgastro.2013.35 193. Jung SH, Lee W, Park SH, Lee KY, Choi YJ, Choi S, Kang D, Kim S, Chang TS, Hong SS, Lee BH. Diclofenac impairs autophagic flux via oxidative stress and lysosomal dysfunction: Implications for hepatotoxicity. Redox Biology. 2020;37:101751. DOI: https://doi.org/10.1016/j.redox.2020.101751 194. Kang JY, Teng CH, Wee A, Chen FC. Effect of capsaicin and chilli on ethanol induced gastric mucosal injury in the rat. Gut. 1995;36(5);664–9. DOI: https://doi.org/10.1136/gut.36.5.664 195. Kasciuskeviciute S, Gumbrevicius G, Vendzelyte A, Sciupokas A, Petrikonis K, Kadusevicius E. Impact of the World Health Organization pain treatment guidelines and the European medicines agency safety recommendations on nonsteroidal anti-inflammatory drug use in Lithuania: an observational study. Medicina. 2018;54(2):30(1–30). DOI: https://doi.org/10.3390/medicina54020030 196. Koopman GP, Kennis HM. Two methods to assess the gastro-intestinal transit-time in mice. Archiv fur Experimentelle Pathologie und Pharmakologie. 1977;19(5):298–300. 197. Laidlaw TM, Cahill KN. Current knowledge and management of hypersensitivity to aspirin and NSAIDs. The Journal of Allergy and Clinical immunology: in practice. 2017;5(3):537–45. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jaip.2016.10.021 198. Larauchea M, Antona PM, Peirob G, Eutamenec H, Buenoa L, Fioramontia J. Role of capsaicin sensitive afferent nerves in different models of gastric inflammation in rats. Autonomic Neuroscience: Basic and Clinical. 2004;110: 89–97. DOI: https://doi.org/10.1016/j.autneu.2003.11.003 199. Lee SP, Lee J, Kae SH, Jang HJ, Jung ES. Effect of Nonsteroidal Anti-inflammatory Agents on Small Intestinal Injuries as Evaluated by Capsule Endoscopy. Digestive Diseases and Sciences. 2021;66(8):2724–31. DOI: https://doi.org/10.1007/s10620-020-06511-z 200. Lichtenberger LM, Zhou Y, Dial EJ, Raphael RM. NSAID injury to the gastrointestinal tract: evidence that NSAIDs interact with phospholipids to weaken the hydrophobic surface barrier and induce the formation of unstable pores in membranes. Journal of Pharmacy and Pharmacology. 2006;58(11):1421–8. DOI: http://doi.org/10.1211/jpp.58.10.0001 201. Lim YJ, Lee JS, Ku YS, Hahm KB. Rescue strategies against non-steroidal anti-inflammatory drug-induced gastroduodenal damage. Journal of Gastroenterology and Hepatology. 2009;24:1169–78. DOI: http://doi.org/10.1111/j.1440-1746.2009.05929.x 202. Lim YJ, Yang CH. Non-steroidal anti-inflammatory drug-induced enteropathy. Clinical Endoscopy. 2012;45:138–44. DOI: https://doi.org/10.5946/ce.2012.45.2.138 203. Liu W, Morschauser A, Zhang X, Lu X, Gleason J, He S, Chen HJ, Jankovic V, Ye Q, Labazzo K, Herzberg U. Human placenta‐derived adherent cells induce tolerogenic immune responses. Clinical and translational immunology. 2014;3(5):e14. DOI: https://doi.org/10.1038/cti.2014.5 204. Magierowski M, Magierowska K, Kwiecien S, Brzozowski T. Gaseous mediator’s nitric oxide and hydrogen sulfide in the mechanism of gastrointestinal ntegrity, protection and ulcer healing. Molecules. 2015;20:9099–123. DOI: https://doi.org/10.3390/molecules20059099 205. Maiden L. Capsule endoscopic diagnosis of nonsteroidal anti-inflammatory drug-induced enteropathy. Journal of Gastroenterology. 2009;44(19):64–71. DOI: http://doi.org/10.1007/s00535-008-2248-8 206. Maity P, Bindu S, Dey S, Goyal M, Alam A, Pal C, Mitra K, Bandyopadhyay U. Indomethacin, a non-steroidal anti-inflammatory drug, develops gastropathy by inducing reactive oxygen species-mediated mitochondrial pathology and associated apoptosis in gastric mucosa: a novel role of mitochondrial aconitase oxidation. Journal of Biological Chemistry. 2009;284(5):3058–68. DOI: http://doi.org/10.1074/jbc.M805329200 207. Malek N, Pajak A, Kolosowska N, Kucharczyk M, Starowicz K. The importance of TRPV1-sensitisation factors for the development of neuropathic pain. Molecular and Cellular Neuroscience. 2015.65:1–10. DOI: https://doi.org/10.1016/j.mcn.2015.02.001 208. Marlicz W, Loniewski I, Grimes DS, Quigley EM. Nonsteroidal anti-inflammatory drugs, proton pump inhibitors, and gastrointestinal injury: contrasting interactions in the stomach and small intestine. Mayo Clinic Proceedings. 2014;89(12):1699–709. DOI: http://doi.org/10.1016/j.mayocp.2014.07.015 209. Marsico F, Paolillo S, Filardi PP. NSAIDs and cardiovascular risk. Journal of Cardiovascular Medicine (Hagerstown). 2017;18(1):40-43. DOI: https://doi.org/10.2459/JCM.0000000000000443 210. Mc Intyre JA, Jones IA, Danilkovich A, Vangsness Jr CT. The placenta: applications in orthopaedic sports medicine. The American journal of sports medicine. 2018;46(1):234–47. DOI: https://doi.org/10.1177/0363546517697682 211. Mersereau WA, Hinchey EJ. Prevention of phenylbutazone ulcer in the rat by glucose: role of a glycoprivic receptor system. American Journal of Physiology. 1982;242:429–32. DOI: https://doi.org/10.1152/ajpgi.1982.242.4.G429 212. Mizuguchi S, Ohno T, Hattori Y, Kamata K, Arai K, Saeki T, Saigenji K, Hayashi I, Kuribayashi Y, Majima M. Calcitonin gene-related peptide released by capsaicin suppresses myoelectrical activity of gastric smooth muscle. Journal of Gastroenterology and Hepatology. 2005;20(4):611–8. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1440-1746.2004.03764.x 213. Moncada S, Higgs EA. The discovery of nitric oxide and its role in vascular biology. British Journal of Pharmacology. 2006;147(1):193–201. DOI: https://doi.org/10.1038/sj.bjp.0706458 214. Motta JP, Flannigan KL, Agbor TA, Beatty JK, Blackler RW, Workentine ML, Da Silva GJ, Wang R, Buret AG, Wallace JL. Hydrogen sulfide protects from colitis and restores intestinal microbiota biofilm and mucus production. Inflammatory Bowel Diseases. 2015;21(5):1006–17. DOI: https://doi.org/10.1097/MIB.0000000000000345 215. Mozsik G, Abdel-Salam O, Takeuchi K. Capsaicin – sensitive neural afferentation and the gastrointestinal tract: from bench to bedside. Croatia: InTech. 2014. 320 p. 216. Mozsik G. Capsaicin as a new orally applicable gastroprotective and therapeutic drug alone or in combination in human healthy subjects and in patients. Progress in Drug Research. 2014;68:209–58. DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-0348-0828-6_9 217. Musumba C, Pritchard DM, Pirmohamed M. Review article: cellular and molecular mechanisms of NSAID-induced peptic ulcers. Alimentary Pharmacology and Therapeutics. 2009;30:517–31. DOI: http://doi.org/10.1111/j.1365-2036.2009.04086.x 218. Nanjundaiah SM, Astry B, Moudgil KD. Mediators of inflammation-induced bone damage in arthritis and their control by herbal products. Evidence-Based Complementary and Alternative Medicine. 2013;518094. DOI: https://www.doi.org/10.1155/2013/518094 219. Pan SY, Chan MKS, Wong MBF, Klokol D, Chernykh V. Placental therapy: An insight to their biological and therapeutic properties. Journal of Medicine and Therapeutics. 2017;1(3):1–6. DOI: http://doi.org/10.15761/JMT.1000118 220. Perez-Aisa A, Castro M, Munoz M. Risk of upper and lower gastrointestinal bleeding in patients taking nonsteroidal anti-inflammatory drugs, antiplatelet agents, or anticoagulants. Clinical Gastroenterology and Hepatology. 2015;13:906–12. DOI: https://doi.org/10.1016/j.cgh.2014.11.007 221. Randall L, Selitto J. A method for measurement of analgesic activity on inflammed tissue. Archives of International Pharmacodynamics. 1957;111:409–19. 222. Romac J, Liddle RA. Transient Receptor Potential Vanilloid 1 (TRPV1). Pancreapedia: Exocrine Pancreas Knowledge Base. 2012. DOI: https://doi.org/10.3998/panc.2012.11 223. Ruiz-Pulido G, Medina DI. An overview of gastrointestinal mucus rheology under different pH conditions and introduction to pH-dependent rheological interactions with PLGA and chitosan nanoparticles. European Journal of Pharmaceutics and Biopharmaceutics. 2021;159:123–36. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ejpb.2020.12.013 224. Sahebari M, Rezaieyazdi Z, Hashemy SI, Khorasani S, Shahgordi S, Alizadeh MK, Ghaeni A, Khodashahi M. Serum hepcidin level and rheumatoid arthritis disease activity. European Journal of Rheumatology. 2018;6(2):76–80. DOI: https://doi.org/10.5152/eurjrheum.2018.18114 225. Sato H, Takai C, Kazama JJ, Wakamatsu A, Hasegawa E, Kobayashi D, Kondo N, Nakatsue T, Abe A, Ito S, Ishikawa H, Kuroda T, Suzuki Y, Narita I. Serum hepcidin level, iron metabolism and osteoporosis in patients with rheumatoid arthritis. Scientific Reports. 2020;10(1):9882. DOI: https://doi.org/10.1038/s41598-020-66945-3 226. Satoh H, Akiba Y, Urushidani T. Proton Pump Inhibitors Prevent Gastric Antral Ulcers Induced by NSAIDs via Activation of Capsaicin-Sensitive Afferent Nerves in Mice. Digestive Diseases and Sciences. 2020;65(9):2580–94. DOI: https://www.doi.org/10.1007/s10620-020-06157-x 227. Satoh H, Takeuchi K. Management of NSAID/aspirin-induced small intestinal damage by GI-sparing NSAIDs, anti-ulcer drugs and food constituents. Current Medicinal Chemistry. 2012;19(1):82–9. 228. Scheiman J, Hindley C. Strategies to optimize treatment with NSAIDs in patients at risk for gastrointestinal and cardiovascular adverse events. Clinical Therapeutics. 2010;32(4):667–77. DOI: https://doi.org/10.1016/j.clinthera.2010.04.009 229. Scheiman J. NSAID-induced Gastrointestinal Injury: A focused update for clinicians. Journal of Clinical Gastroenterology. 2016;50(1):5–10. DOI: https://doi.org/10.1097/MCG.0000000000000432 230. Schicho R, Krueger D, Zeller F, Hann CW, Weyhern V, Frieling T, Kimura H, Ishii I, Giorgio De R, Campi B, Schemann M. Hydrogen sulfide is a novel prosecretory neuromodulator in the Guinea-pig and human colon. Gastroenterology. 2006;131:1542–52. DOI: https://doi.org/10.1053/j.gastro.2006.08.035 231. Schjerning AM, McGettigan P, Gislason G. Cardiovascular effects and safety of (non-aspirin) NSAIDs. Nature Reviews Cardiology. 2020;17(9):574–84. DOI: https://doi.org/10.1038/s41569-020-0366-z 232. Shaikh Omar OA, Bukhari HM, El Sawy NA. Efficacy of capsicum frutescens in curing the peptic ulcer. International Journal of Pure and Applied Sciences and Technology. 2013;15(1):43–54. 233. Sharma SK, Vij AS, Sharma M. Mechanisms and clinical uses of capsaicin. European Journal of Pharmacology. 2013;720(1–3):55–62. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ejphar.2013.10.053 234. Shay H, Komarov S, Fels SS, Meranze D, Gruenshtein M, Siplet H. A simple method for the uniform production of gastric ulceration in the rat. Gastroenterology. 1945;5:43–61. 235. Shepitko KV. Application of cryopreserved placenta preparations in the small intestine pathologies in rats for their further use in exigent conditions. Bulletin of problems biology and medicine. 2019;4(154):56–61. DOI: http://doi.org/10.29254/2077-4214-2019-4-2-154-56-61 236. Shin SJ, Noh CK, Lim SG, Lee KM, Lee KJ. Non-steroidal anti-inflammatory drug-induced enteropathy. Intestinal research. 2017;15(4):446–55. DOI: https://doi.org/10.5217/ir.2017.15.4.446 237. Singh DP, Borse SP, Nivsarkar M. Co-administration of quercetin with pantoprazole sodium prevents NSAID-induced severe gastroenteropathic damage efficiently: Evidence from a preclinical study in rats. Experimental and Toxicologic Pathology. 2017;69(1):17–26. DOI: https://doi.org/10.1016/j.etp.2016.10.004 238. Singh G, Triadafilopoulos G. Epidemiology of NSAID induced gastrointestinal complications. The Journal of Rheumatology. 1999, Suppl 56:18–24. 239. Sinha M, Gautam L, Shukla PK, Kaur P, Sharma S, Singh TP. Current perspectives in NSAID-induced gastropathy. Mediators of Inflammation. 2013;2013:258209. DOI: http://doi.org/10.1155/2013/258209 240. Stepanuk NG. Characteristics of the protective effect of quercetin and its water-soluble form of corvitin in a model of diclofenac-induced gastropathy. Georgian Med News. 2019;(296):140–4. 241. Svetashev VI, Vaskovsky VE. A simplified technique for thin layer microchromatography of lipids. Journal of Chromatography. 1972.67:376–8. 242. Szabo IL, Czimmer J, Mozsik G. Cellular energetical actions of "chemical" and "surgical" vagotomy in gastrointestinal mucosal damage and protection: similarities, differences and significance for brain-gut function. Current Neuropharmacology. 2016;14(8):901–13. DOI: https://doi.org/10.2174/1570159X14666160719121725 243. Szeto CC, Sugano K, Wang JG, Fujimoto K, Whittle S, Modi GK, Chen CH, Park JB, Tam LS, Vareesangthip K, Tsoi KK. Non-steroidal anti-inflammatory drug (NSAID) therapy in patients with hypertension, cardiovascular, renal or gastrointestinal comorbidities: joint APAGE/APLAR/APSDE/APSH/APSN/PoA recommendations. Gut. 2020;69(4):617–29. DOI: https://doi.org/10.1136/gutjnl-2019-319300 244. Tai FW, McAlindon ME. NSAIDs and the small bowel. Current Opinion in Gastroenterology. 2018;34(3):175–82. DOI: https://doi.org/10.1097/MOG.0000000000000427 245. Takagi K, Okabe S, Saziki R. A new method for the production of chronic gastric ulcer in rats and the effect of several drugs on its healing. Japanese Journal of Pharmacology. 1969;19(3):418–26. DOI: http://doi.org/10.1254/jjp.19.418 246. Takayanagi H, Ogasawara K, Hida S, Chiba T, Murata S, Sato K, Takaoka A, Yokochi T, Oda H, Tanaka K, Nakamura K, Taniguchi T. T-cell-mediated regulation of osteoclastogenesis by signalling cross-talk between RANKL and IFN-gamma. Nature. 2000;408.6812:600–5. DOI: https://www.doi.org/10.1038/35046102 247. Takeuchi K. Pathogenesis of NSAID-induced gastric damage: Importance of cyclooxygenase inhibition and gastric hypermotility. World Journal of Gastroenterology. 2012;14(18):2147–60. DOI: https://doi.org/10.3748/wjg.v18.i18.2147 248. Tkach S, Onischuk L, Balabantseva A. Efficacy and safety of Rebamipide in prevention of NSAID-gastropathy. International Journal of Biomedicine. 2017;7(1):57–9. DOI: https://doi.org/10.21103/Article7(1)_ShC1 249. Van der Heijde D. Radiographic imaging: «gold standard» for assessment of disease progression in rheumatoid arthritis. Rheumatology. 2000;39:9–16. DOI: https://www.doi.org/10.1038/35046102 250. Vaskovsky VE, Kostetsky EY, Vasendin IM. A universal reagent for phospholipid analysis. Journal of Chromatography. 1975:114:129–41. 251. Wallace JL, Caliendo G, Santagada V, Cirino G. Markedly reduced toxicity of a hydrogen sulphide-releasing derivative of naproxen (ATB‑346). British Journal of Pharmacology. 2010;159:1236–46. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1476-5381.2009.00611.x 252. Wallace JL, Wang R. Hydrogen sulfide-based therapeutics: exploiting a unique but ubiquitous gasotransmitter. Nature Reviews Drug Discovery. 2015;14:329–45. DOI: https://doi.org/10.1038/nrd4433 253. Wallace JL. Mechanisms, prevention and clinical implications of nonsteroidal anti-inflammatory drug-eаnteropathy. World Journal of Gastroenterology. 2013;19:1861–76. DOI: https://doi.org/10.3748/wjg.v19.i12.1861 254. Wallace JL. NSAID gastropathy and enteropathy: distinct pathogenesis likely necessitates distinct prevention strategies. British Journal of Pharmacology. 2012;165(1):67–74. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1476-5381.2011.01509.x 255. Wallace JL. Prostaglandins, NSAIDs, and gastric mucosal protection: why doesn’t the stomach digest itself ? Physiological Reviews. 2008;88:1547–65. DOI: http://doi.org/10.1152/physrev.00004.2008 256. Warzecha Z, Dembinski A, Ceranowicz P, Dembinski M, Cieszkowski J, Kownacki P, Konturek PС. Role of sensory nerves in gastroprotective effect of anandamide in rats. Journal of physiology and pharmacology. 2011; 62(2):207–17. 257. Watanabe T, Higuchi K, Kobata A, Nishio H, Tanigawa T, Shiba M, Tominaga K, Fujiwara Y, Oshitani N, Asahara T, Nomoto K, Takeuchi K, Arakawa T. Nonsteroidal anti-inflammatory drug-induced small intestinal damage is Toll like receptor 4 dependent. Gut. 2008;57:181–187. DOI: http://doi.org/10.1136/gut.2007.125963 258. Wei Xie, Xielin Huang, Renpin Chen, Ruru Chen , Tang Li, Wei Wu, Huang Z. Esomeprazole alleviates the damage to stress ulcer in rats through not only its antisecretory effect but its antioxidant effect by inactivating the p38 MAPK and NF-κB signaling pathways. Drug Design, Development and Therapy. 2019;22(13):2969–84. DOI: http://doi.org/10.2147/DDDT.S193641 259. Xianfeng X, Kai FC, Gerald Tsz YW. et al. Mesenchymal stem cells promote healing of nonsteroidal anti-inflammatory drug-related peptic ulcer through paracrine actions in pigs. Science Translational Medicine. 2019;11(516):1–14. DOI: https://doi.org/10.1126/scitranslmed.aat7455 260. Yaguchi J, Yaguchi S. Evolution of nitric oxide regulation of gut function. Proceedings of the National Academy of Sciences USA. 2019;116(12):5607–12. DOI: https://doi.org/10.1073/pnas.1816973116 261. Yamamoto H, Horie S, Uchida M, Tsuchiya S, Murayama T, Watanabe K. Effects of vanilloid receptor agonists and antagonists on gastric antral ulcers in rats. European Journal of Pharmacology. 2001:432: 203–10. DOI: https://doi.org/10.1016/S0014-2999(01)01481-9 262. Yarushkina NI, Sudalina MN, Punin YM, Filaretova LP. Vulnerability of gastric and small intestinal mucosa to ulcerogenic action of indomethacin in C57/BL6/J mice and transient receptor potential channel vanilloid type 1 knockout mice. Journal of Physiology and Pharmacology. 2018;69(6):951–61. DOI: https://www.doi.org/10.26402/jpp.2018.6.09 263. Zaghlool SS, Shehata BA, Abo-Seif AA, Abd El-Latif HA. Protective effects of ginger and marshmallow extracts on indomethacin-induced peptic ulcer in rats. Journal of Natural Science, Biology and Medicine. 2015;6(2):421–8. DOI: https://doi.org/10.4103/0976-9668.160026 264. Zanardo RC, Brancaleone V, Distrutti E, Fiorucci S, Cirino G, Wallace J.L. Hydrogen sulfide is an endogenous modulator of leukocyte-mediated inflammation. Federation of American Societies for Experimental Biology Journal. 2006;20:2118–20. 265. Zanellato I, Bonarrigo I, Ravera M, Gabano E, Gust R, Osella D. The hexacarbonyldicobalt derivative of aspirin acts as a CO-releasing NSAID on malignant mesothelioma cells. Metallomics. 2013;5:1604–13. DOI: https://doi.org/10.1039/c3mt00117b 266. Zayachkivska OS. Konturek SJ, Drozdowicz D, Konturek PC, Brzozowski T. Gastroprotective effects of flavonoids in plant extracts. Journal of Physiology and Рharmacology. 2005; 56(1):219–31. 267. Zayachkivska ОS, Bula NS, Pavlovskiy YaI, Pshyk-Titko IO, Gavriluk O.M, Grushka OI, Wallace JL. Effect of hydrogen sulfide-releasing aspirin on esophageal and gastric mucosa compromised by stress injury. Ukrainian Biochemical Journal. 2017;89:93–101. DOI: https://doi.org/10.15407/ubj89.si01.093 268. Zupanets IA, Shebeko SK, Popov OS, Shalamay AS. Diclocor is superior to diclofenac sodium and quercetin in normalizing biochemical parameters in rats with collagen-induced ostheoarthritis. Inflammopharmacology. 2016;24(1):53–7. DOI: https://doi.org/10.1007/s10787-015-0258-8	uk_UA
dc.language.iso	uk	uk_UA
dc.publisher	Вінниця: ТВОРИ, 2022. 216 с.	uk_UA
dc.subject	нестероїдні протизапальні засоби	uk_UA
dc.subject	кріоекстракт плаценти	uk_UA
dc.subject	вінборон	uk_UA
dc.title	Нестероїдні протизапальні засоби: терапевтичні та небажані ефекти, шляхи їх оптимізації	uk_UA
dc.type	Book	uk_UA