Вплив диклофенаку натрію та його комбінації з кріоконсервованим екстрактом плаценти на ліпідний баланс в сироватці крові при експериментальному ревматоїдному артриті

Abstract

Відомо, що ліпіди відіграють важливу роль у життєдіяльності клітини, виступають структурними компонентами біомембран, енергетичним субстратом клітини, беруть участь у реакціях сигнальної трансдукції, екзо- та ендоцитозу тощо. Крім того вони беруть участь у фіксації білків фосфоліпідного бішару та забезпечують їхню відповідну орієнтацію у клітинній мембрані, є неполярним середовищем для жиророзчинних субстратів і кофакторів ферментів, зумовлюють їх фолдинг, а також виконують роль регуляторів і модуляторів ферментативної активності [Костишин Н.М. та співав., 2016]. Особливе значення порушення ліпідного гомеостазу мають при системних аутоімунних захворюваннях, зокрема ревматоїдному артриті – інтерлейкін (ІЛ)-1β в артикулярних тканинах, ушкоджуючи хондроцити і синовіоцити, сприяє вивільненню мембранних фосфоліпідів, з яких за допомогою фосфоліпази А2 відокремлюється арахідонова кислота, яка мобілізується ферментом циклооксигеназою (ЦОГ)-2 і 5-ліпоксигеназою у прозапальні простагландини та лейкотрієни [Синяченко О.В. та співав., 2018]. Мета – оцінити рівень загальних ліпідів та фосфоліпідів у сироватці крові щурів з ад’ювантним артритом (АА) на тлі застосування диклофенаку натрію (ДН) та його комбінації з кріоконсервованим екстрактом плаценти (КЕП). Матеріал та методи. Дослідження проведено на 28 щурах-самцях, розділених на 4 групи: І – інтактні щури (n=7), ІІ (контроль) – щури (n=7) без лікування, ІІІ – щури (n=7), ліковані ДН (8,0 мг/кг, внутрішньошлунково), ІV – щури (n=7), ліковані ДН (8,0 мг/кг, в/шл) та КЕП (0,16 мл/кг, внутрішньом’язово (в/м)). АА у щурів моделювали субплантарним введенням повного ад’юванту Фрейнда («0» день). Лікування АА проводили з 14 по 28 день. ДН вводили кожен день. КЕП («Кріоцелл-кріоекстракт плаценти») вводили в/м з інтервалом 2 дні (усього 5 ін’єкцій), відповідно на 14, 17, 20, 23 та 26 дні. Вміст загальних ліпідів в сироватці крові визначали спектрофотометрично за кольоровою реакцією з сульфофосфованіліновим реактивом, яка ґрунтується на тому, що продукти розпаду ненасичених жирних кислот, що утворюються після кислотного гідролізу ліпідів, взаємодіють з фосфорнованіліновим реактивом з утворенням забарвлених комплексів, що мають максимум поглинання при довжині хвилі λ = 530 нм. Ліпідні екстракти отримували за методом Bligh E. G. та Dyer W. I. [Bligh E. G., 1959]. Фосфоліпіди фракціонували за методом Svetashev V. I. та Vaskovsky V. E., шляхом двовимірної мікротонкошарової хроматографії [Svetashev V.I., 1972]. Фосфоліпіди ідентифікували за методом [Vaskovsky V.E., 1975] та виражали їх вміст за рівнем неорганічного фосфору у г/л. При нормальному розподілі незалежних величин відмінності між групами визначали попарно за t-критерієм Ст’юдента. При ненормальному розподілі принаймні однієї з груп незалежних величин відмінності між ними визначали попарно за непараметричним ранговим U – критерієм Манна-Уітні (Mann-Whitney). Цифрові данні у разі нормального розподілу величин наведені у вигляді “M±m” (M±SE), де M – середнє арифметичне значення, m (SE) – стандартна похибка середнього арифметичного або М (95% ДІ: 5% – 95%), де 95% ДІ: – 95% довірчий інтервал (Confidence interval – СІ). При ненормальному розподілі отриманих величин дані представлено у вигляді Ме [LQ; UQ], де Ме – медіана, [LQ; UQ] – верхня межа нижнього (першого) квартиля (lower quartile – LQ) та нижня межа верхнього (третього) квартиля (upper quartile – UQ). Результати дослідження. Дослідження показало, що у щурів на тлі розвитку АА відмічається статистично вірогідне (р=0,02) зниження частки фосфоліпідів у пулі загальних ліпідів на 25,0%, що відбувалось на тлі зростання загального рівня ліпідів (р<0,001) у 1,7 рази та непропорційного зростання вмісту фосфоліпідів (р<0,001) у 1,2 рази, що обумовлено активацією циклооксигеназного шляху метаболізму мембранних фосфоліпідів. На тлі монотерапії ДН відмічено зниження рівня загальних ліпідів (р = 0,07) у 1,3 рази та зниження рівня фосфоліпідів (р<0,001) так само у 1,3 рази відносно показників тварин з АА без лікування, що відповідало розвитку ще більшого дисбалансу вмісту фосфоліпідів у пулі загальних ліпідів – їх вміст знизився ще на 6,3%, проте зазначені зміни не досягли рівня статистичної значущості (р=0,1). На тлі комбінованого застосування ДН та КЕП у щурів з АА відмічена статистично вірогідна (р=0,02) гармонізація ліпідного балансу – вміст фосфоліпідів зріс на 22,6 % відносно показників тварин з АА без лікування та становив відповідно 2,1±0,05 (95% ДІ: 2,0–2,2) г/л. Вказані зміни спостерігались на тлі зниження рівня загальних ліпідів в сироватці крові (р<0,001) на 35,3% відносно показників нелікованих щурів та становив відповідно 3,3 [3,2–3,4] г/л, що співставлялось з показниками інтактних тварин 3,0 [2,7–3,3] г/л. Висновки. Встановлено, що комбіноване застосування кріконсервованого екстракту плаценти та диклофенаку натрію супроводжувалось нормалізацією рівня загальних ліпідів та фосфоліпідів у сироватці крові щурів на тлі експериментального ревматоїдного артриту. Так вміст фосфоліпідів у пулі фосфоліпідів статистично вірогідно (р=0,02) зріс на 22,6 % відносно показників тварин з ад’ювантним артритом без лікування.