Показати скорочений опис матеріалу
dc.contributor.author | Гладких, Ф.В.![]() |
|
dc.contributor.author | Кулініч, Г.В.![]() |
|
dc.date.accessioned | 2022-08-23T06:45:05Z | |
dc.date.available | 2022-08-23T06:45:05Z | |
dc.date.issued | 2019-11-25 | |
dc.identifier.citation | Гладких Ф. В., Кулініч Г. В. Оцінка факторів ризику відтермінованої радіаційної токсичності за комбінованого хірургічного та променевого лікування хворих на рак шийки матки. Український медичний часопис. 2019. № 5 (133), Т. 2. С. 18–22. | uk_UA |
dc.identifier.uri | http://dx.doi.org/10.32471/umj.1680-3051.133.162492 | |
dc.identifier.uri | https://pubmed.com.ua/xmlui/handle/123456789/218 | |
dc.description | Гладких Ф. В., Кулініч Г. В. Оцінка факторів ризику відтермінованої радіаційної токсичності за комбінованого хірургічного та променевого лікування хворих на рак шийки матки. Український медичний часопис. 2019. № 5 (133), Т. 2. С. 18–22. DOI: http://dx.doi.org/10.32471/umj.1680-3051.133.162492. | uk_UA |
dc.description.abstract | Проведено ретроспективний аналіз 254 історій хвороби пацієнток зі злоякісними новоутвореннями шийки матки. Відібрано 122 історії хвороби пацієнток, розподілених на дві групи: основна (59 пацієнток) – хворі з пізніми променевими ускладненнями після комбінованого лікування та контрольна (63 пацієнтки) – хворі без пізніх променевих ускладнень після комбінованого лікування. Результати. Встановлено, що відносний ризик розвитку пізніх радіаційних ускладнень у пацієнток після комбінованого хірургічного та променевого лікування за наявності уражених супутньою патологією трьох і більше систем становить 3,1±0,28. Відносний ризик розвитку пізніх променевих ускладнень мав найвище значення на тлі захворювань сечостатевої системи (2,2±0,19), захворювань крові та кровотворних органів (2,1±0,14), ендокринної патології (2,1±0,14) та захворювань кістково-м’язової системи (2,0±0,16). Відносний ризик розвитку відтермінованої радіаційної токсичності у пацієнток на тлі радіомодифікації становить 1,5±0,21. До проведення комбінованого лікування у пацієнтів з пізніми ускладненнями променевого лікування відмічається статистично вірогідно (р=0,02) вищий на 5,4% рівень загального білка, вищий на 6,3% рівень білірубіну (р=0,3), вищий на 6,0% рівень аспартатамінотрансферази (р=0,09) та статистично вірогідно (р=0,04) вище значення показника фібриногену на 18,6% відносно показників пацієнток контрольної групи. Висновки. Зменшення радіотерапевтичного інтервалу, обумовлене підвищенням радіочутливості нормальних тканин після оперативного лікування виступає передумовою розвитку променевих ускладнень. | uk_UA |
dc.language.iso | uk | uk_UA |
dc.publisher | Український медичний часопис. 2019. № 5 (133), Т. 2. С. 18–22. | uk_UA |
dc.subject | рак шийки матки | uk_UA |
dc.subject | променева терапія | uk_UA |
dc.subject | операція Вертгейма-Мейгса | uk_UA |
dc.subject | пізні променеві ускладнення | uk_UA |
dc.subject | променевий фіброз | uk_UA |
dc.subject | променевий цистит | uk_UA |
dc.title | Оцінка факторів ризику відтермінованої радіаційної токсичності за комбінованого хірургічного та променевого лікування хворих на рак шийки матки | uk_UA |
dc.type | Article | uk_UA |