Показати скорочений опис матеріалу
| dc.contributor.author | Матвєєнко, М.С.
|
|
| dc.contributor.author | Гладких, Ф.В.
|
|
| dc.contributor.author | Чиж, М.О.
|
|
| dc.contributor.author | Морозов, С.О.
|
|
| dc.date.accessioned | 2025-12-28T00:03:34Z | |
| dc.date.available | 2025-12-28T00:03:34Z | |
| dc.date.issued | 2025-12-30 | |
| dc.identifier.citation | Матвєєнко МС, Гладких ФВ, Чиж МО, Морозов СО. Ад’ювантні стратегії підсилення дії мелоксикаму: експериментальне обґрунтування мультимодальної аналгезії. Клінічна анестезіологія, інтенсивна терапія та медицина невідкладних станів. 2025;2(23):116–123. DOI: https://doi.org/10.32782/2411-9164.23.2-12. Режим доступу: https://journals.mgu.od.ua/index.php/clinical/article/view/141 | uk_UA |
| dc.identifier.uri | https://doi.org/10.32782/2411-9164.23.2-12 | |
| dc.identifier.uri | https://journals.mgu.od.ua/index.php/clinical/article/view/141 | |
| dc.identifier.uri | https://pubmed.com.ua/xmlui/handle/123456789/1209 | |
| dc.description | Матвєєнко МС, Гладких ФВ, Чиж МО, Морозов СО. Ад’ювантні стратегії підсилення дії мелоксикаму: експериментальне обґрунтування мультимодальної аналгезії. Клінічна анестезіологія, інтенсивна терапія та медицина невідкладних станів. 2025;2(23):116–123. DOI: https://doi.org/10.32782/2411-9164.23.2-12. Режим доступу: https://journals.mgu.od.ua/index.php/clinical/article/view/141 | uk_UA |
| dc.description.abstract | Мелоксикам (МЕЛ) як переважно селективний інгібітор ЦОГ-2 знижує потребу в опіоїдах у післяопераційних пацієнтів, однак вибір дози й ад’ювантів лишається невирішеною клінічною задачею. Поєднання препаратів у межах мультимодальної аналгезії (ММА) покликане підсилити ефективність і зменшити небажані ефекти. Мета роботи – оцінити вплив ад’ювантних анальгетиків (габапентин (ГАБ), прегабалін (ПРЕГ), амітриптиліну гідрохлорид (АМІ), кетаміну гідрохлорид (КТМ), дексмедетомідину гідрохлорид (ДММ)) на вираженість знеболювальної дії МЕЛ в моделі гострого вісцерального болю. Матеріали та методи. Дослідження проведено на 56 статевозрілих самцях білих нелінійних мишей, рандомізованих у 8 груп по 7 тварин. Для моделювання вісцерального болю використовували тест «оцтових корчів». Еталоном виступав морфін 6,2 мг/кг; мелоксикам застосовували в дозі 1,9 мг/кг, у тому числі в комбінаціях з ГАБ, ПРЕГ, АМІ, КТМ та ДММ. Результати та їх обговорення. Монотерапія МЕЛ зменшувала кількість «корчів» до 36 [33; 37] (p<0,001), що відповідало 33,3% редукції больової відповіді відносно контролю; при цьому ефект МЕЛ був нижчим за морфін на 63,9% (p<0,05). Додавання ад’ювантів поетапно підсилювало аналгезію: МЕЛ+ГАБ – 26 [22; 30] (p<0,001 проти контролю; p=0,02 проти МЕЛ), МЕЛ+ПРЕГ – 24 [22; 30] (p<0,001 проти контролю; p=0,03 проти МЕЛ), МЕЛ+АМІ – 20 [18; 23] (p<0,001 проти контролю; p=0,03 проти МЕЛ), МЕЛ+КТМ – 21 [17; 25] (p<0,001 проти контролю; p<0,001 проти МЕЛ), МЕЛ+ДММ – 17 [15; 19] (p<0,001 проти контролю; p<0,001 проти МЕЛ). Упорядкований ряд медіан 36→26→24→20→21→17 відображає ієрархію посилення анальгетичного ефекту; найглибшу та найстабільнішу редукцію больових реакцій продемонстрували комбінації з дексмедетомідином і амітриптиліном. Висновки. Мелоксикам у тесті «оцтових корчів» демонструє базову аналгетичну активність, а додавання габапентину, прегабаліну, амітриптиліну, кетаміну чи дексмедетомідину достовірно підсилює знеболення. Найкращі результати отримано для комбінацій МЕЛ+ДММ та МЕЛ+АМІ. | uk_UA |
| dc.language.iso | uk | uk_UA |
| dc.publisher | Клінічна анестезіологія, інтенсивна терапія та медицина невідкладних станів. 2025;2(23):116–123. | uk_UA |
| dc.title | Ад’ювантні стратегії підсилення дії мелоксикаму: експериментальне обґрунтування мультимодальної аналгезії | uk_UA |
| dc.title.alternative | Ад’ювантні стратегії підсилення дії мелоксикаму: експериментальне обґрунтування мультимодальної аналгезії | uk_UA |
| dc.type | Article | uk_UA |