Кріоекстракт серця як модулятор глікогенолізу в умовах експериментальної міокардіодистрофії

Abstract

Міокардіодистрофія є серйозним порушенням обміну речовин у серцевому м’язі, що призводить до структурно- функціональних змін у кардіоміоцитах та порушення нормальної роботи серця. Одним із ключових аспектів патології є порушення процесів глікогенолізу, що негативно впливає на енергетичний обмін міокарда. Враховуючи важливість підтримки нормального енергетичного балансу в серці, одним із перспективних напрямів є використання біологічно активних речовин, отриманих з кріоконсервованих фрагментів ксеногенних сердець. Мета роботи – вивчення впливу екстракту кріоконсервованих фрагментів серця поросят на активність глікогенолізу в кардіоміоцитах та його потенційний терапевтичний ефект на моделі адреналінової міокардіодистрофії (АМД). Матеріали та методи. Експериментальні дослідження проведені на 84 нелінійних щурах-самцях масою 250–300 г, які утримувались у стандартних умовах віварію. АМД моделювали за методикою Маркової О.О. шляхом одноразового підшкірного (п/м) введення 0,18% розчину адреналіну тартрату в дозі 5 мг/кг маси тіла. Кріоконсервовані фрагменти серця поросят вводили внутрішньоочеревно з розрахунку 50 мкг пептидів на 100 г маси тварини щоденно протягом 14 днів. Тварини контрольної групи отримували еквіоб’ємну кількість 0,9% розчину натрію хлориду. В якості референс-препарату обрано аміодарон (10 мг/кг, в/м). Матеріалом дослідження виступали гомогенат тканин серця щурів після декапітації тварин. Матеріалом дослідження виступали гомогенат тканин серця щурів після декапітації тварин. Вміст глікогену визначали глюкозооксидазним методом. Вміст глюкозо-6- фосфату (Г-6-Ф) у тканинах серця визначали спектрофотометрично гексокіназним методом.