Децелюляризовані матричні скафолди для судинної трансплантації: проблема імуногенності, методи стерилізації та сучасні підходи до довгострокового зберігання

Abstract

Серцево-судинні захворювання (ССЗ) є основною причиною смерті в усьому світі, і їх кількість стрімко зростає. У випадку ССЗ з оклюзійними ураженнями судин, остаточними варіантами лікування є хірургічне втручання, представлене судинними стентами, замісною хірургією або судинним шунтуванням. Скафолди з децелюляризованого позаклітинного матриксу, сконструйовані за допомогою тканинної інженерії, мають великий потенціал для вирішення проблеми дефіциту донорів.

Мета – провести порівняльну характеристику методів стерилізації децелюляризованих матричних скафолдів для судинної трансплантації за даними відкритих джерел інформації.

Матеріали та методи. Підбір публікацій виконано за базами даних PubMed, Clinical Key Elsevier, Cochrane Library, eBook Business Collection та Google Scholar, у яких висвітлювались відомості про методи стерилізації децелюляризованих матричних скафолдів. Пошук літературних джерел виконано за ключовими словами: тканинна інженерія, децелюляризація, позаклітинний матрикс, стерилізація, гамма-стерилізація, ацелюлярний трансплантат.

Результати. Трансплантація синтетичних каркасів в організм людини викликає імунну відповідь на чужорідне тіло. Ідеальна стерилізація або дезінфекція для децелюляризованого позаклітинного матриксу може не тільки ефективно видалити мікроорганізми, а й гарантувати, що стерилізований матеріал нетоксичний, і зберегти фізичні й хімічні властивості та біологічну активність біоматеріалу. Радіаційна стерилізація переважно включає гамма-випромінювання, створене ізотопом Кобальт-60, і електронний промінь, створений прискорювачем електронів. У доповнення до стерилізації децелюляризовані конструкції тканин вимагають застосування методів довготривалого збереження – кріоконсервації, ліофілізації та використання антибіотиків і антимікотиків, що зберігаються при –200 °C.

Висновки. Децелюляризована тканина привертає значну увагу як потенційний біологічний каркас, оскільки зберігає структуру і функції позаклітинного матриксу. Застосування методів стерилізації, таких як гамма-опромінення від кобальту-60, забезпечує глибоке проникнення та збереження фізичних властивостей матеріалів.