Ефективність безклітинних кріоконсервованих біологічних засобів при аутоімунному артриті за даними гематологічних змін

Abstract

Мета роботи – охарактеризувати вплив кріоекстракту плаценти (КЕП), кріоекстракту селезінки (КЕС) та кондиціонованого середовища мезенхімальних стовбурових клітин (КС-МСК) на гематологічні показники щурів з ад’ювантним артритом (АА). Матеріали та методи дослідження. Експериментальні дослідження проведені на 42 шурах-самцях масою 200–220 г. АА моделювали субплантарним ведення щурам («0» день експерименту) повного ад’юванту Фрейнда (ПАФ). Лікування АА проводилось з 14 по 28 день. КЕП, КЕС та КС-МСК вводили з інтервалом 2 дні (усього 5 ін’єкцій), відповідно на 14, 17, 20, 23 та 26 дні. Гематологічні дослідження проводили на 28 день експерименту. Результати та їх обговорення. На тлі введення кріоекстрактів теж відмічалось підвищення вмісту еритроцитів, але в менші мірі – на тлі введення КЕП вміст еритроцитів зріс на 45,5% (р˂0,05), а на тлі введення КЕС – зріс на 65,6% (р˂0,001) відносно показників нелікованих щурів з АА. Оцінка інтенсивності запального процесу на тлі застосування досліджуваних безклітинних біологічних засобів показала, що найвиразнішу протизапальну активність виявляє введення КС-МСК – вміст лейкоцитів становив 9,9±0,63 ×109/л, а швидкість осідання еритроцитів (ШОЕ) становила 5,7±0,64 мм/год, що на 53,4% та 69,0% відповідно було нижче за аналогічні показники у тварин контрольної групи. Висновки. За величиною зменшення вмісту лейкоцитів у щурів з АА на 28 день експерименту досліджувані біологічні засоби можна розташувати у такій послідовності: КС-МСК (53,4%) ˃ КЕП (39,9%) ˃ КЕС (32,4%). За величиною зменшення ШОЕ на 28 день експерименту відносно показників щурів контрольної групи, безклітинні кріоконсервовані засоби, які вводили щурам з АА, можна розташувати у послідовності: КС-МСК (69,0%) ˃ КЕС (52,7%) ˃ КЕП (19,6%).