Імунопатологічні аспекти етіопатогенезу міокардиту

Abstract

Міокардити – це група запальних захворювань серцевого м’яза на тлі відсутності гострої або хронічної ішемічної хвороби серця, які діагностуються за встановленими гістологічними, імунологічними та імуногістохімічними критеріями. Мета – узагальнити сучасні відомості про імунопатогенез міокардиту за даними відкритих джерел інформації. Методи. Підбір публікацій виконано за базами даних PubMed, Clinical Key Elsevier, Cochrane Library, eBook Business Collection та Google Scholar, у яких висвітлювались відомості про імунопатогенез міокардиту. Результати. Вірусні інфекції, разом із деякими бактеріями та найпростішими, є найчастішою причиною виникнення міокардиту. Хронічна імунна стимуляція або автоімунітет при хронічному вірусному міокардиті є результатом неповного подолання вірусної інфекції або імуноопосередковане хронічне ураження тканин. Активна автоімунна відповідь при міокардиті людини як на клітинному, так і на гуморальному рівнях є імунологічним підґрунтям розвитку вказаної патології. Новою нозологічною одиницею вважають міокардит, спричинений COVID-19. На цей момент визначено чотири основні прояви міокардиту в контексті SARS-CoV-2: міокардит, пов’язаний із гострою інфекцією COVID-19, post-COVID-19, мультисистемний запальний синдром та міокардит, пов’язаний із вакцинацією. Автоімунні реакції ймовірно сприяють молекулярній мімікрії – активують вірус-специфічні Т-клітини, які атакують міокард. Під час цієї фази виробляються високі концентрації цитокінів (наприклад, фактор некрозу пухлини, інтерлейкіни-1a, -1b, -2 та інтерферон-γ. Ці цитокіни разом з антитілами проти вірусних і серцевих білків ще більше посилюють ураження серця та порушення систолічної функції внаслідок порушення скорочувального апарату і білків матриксу. Висновки. CD4+ T-клітини визначено як основні рушійні сили серцево-специфічного автоімунітету при міокардиті. Дисрегульовані популяції CD4+ Т-клітин та пов’язані з ними цитокіни є критичними для розвитку та прогресування міокардиту і можуть бути терапевтичними мішенями в розробці нових підходів до лікування.