Динаміка перекисного окислення ліпідів у тканинах серця на тлі експериментального аутоімунного міокардиту та його модуляція введенням кріоконсервованого екстракту плаценти

Abstract

Міокардит є захворюванням з надзвичайно широким діапазоном клінічних проявів, від безсимптомних до небезпечних для життя, включаючи раптову смерть, яка є причиною раптової смерті приблизно в 10% випадків. Аутоімунний міокардит може виникнути як чамостійне захворювання, в якій основним органом-мішенню є серце. В той же час, і деякі системні аутоімунні захворювання можуть вражати тканини серця, спричиняюси міокардит у контексті більш широкого аутоімунного явища.У якості потенційного кардіопротекторного засобу, здатного покращувати трофічні процеси та модулювати обмінні розлади в міокарді, нашу увагу привернув вітчизняний біотехнологічний препарат – кріоекстракт плаценти. Експериментальний аутоімунний міокрдит моделювали внутрішньоочеревинним (в/о) введенням суспензії алогенного серця в повному ад'юванті Фрейнда (у співвідношенні 1:4) 4 рази впродовж 14 днів (з інтервалом 3 дні) по 0,1 мл / 100 г маси тіла (на 1, 5, 9 та 13 дні експерименту). Застосування кріоконсервованого екстракту плаценти у щурів з експериментальним аутоімунним міокардитом призводить до нівелювання ознак гіперактивації перекисного окислення ліпідів у тканинах серця, на що вказувало статистично вірогідне зниження вмісту реактантів з тіобарбітуровою кислотою у 1,5 рази (р<0,01).